12.08.2013.. скоро школа

   Привіт! Вибачайте, що так довго не писала, просто не було часу на Інтернет взагалі. Але зараз саме підходящий тихий вечір, який нічого від мене не вимагає, тож я маю час на пост. Сьогодні по рахунку 12 серпня, тобто по суті вже пройшла майже половина місяця, а це означає, що ще трохи більше двох тижнів і знову - ШКОЛА. Як би сумно це не звучало, але так, ще трохи і знову почнеться війна за ручки, домашнє завдання, "двійки"... Можливо Вам зараз дуже сумно тому, що скоро школа, і Ви хочете продовжити це літо, бо не встигли ще достатньо ним насолодитись, в мене практично ті ж самі відчуття, але я хочу до школи, вже трохи заскучилась за нею, і дивлячись на те, що я зараз перейшла в 10 клас, тож в школі мені залишилось ще 2 роки провчитись, а далі.. доросле життя і інститут. Можливо для Вас це звучить дивно, що я так хочу до школи, і Ви думаєте: "Що з нею?", але зі мною все добре, просто я зараз усвідомила, що в мене ще 2 роки в своїй рідній школі, в якій я вже провчилась цілих 9 років, а ці 2 роки пролетять дуже швидко, не зважаючи на непорозуміння в школі, на "2", на історію, і будильника в 7 ранку, я все ще хочу в школу. Поки, що в нас всіх ще є як мінімум 2 тижні до школи, тож їх треба провести дуже добре, щоб потім було, що згадати, треба добре відпочити і сміливо зустріти черговий новий навчальний рік, повний нових вражень, знань і хороших моментів. Я хочу, щоб Ви мене правильно зрозуміли, насолоджуйтесь тими роками в школі, які у Вас залишились, не важливо скільки їх у Вас, 1, 3 чи навіть 5, беріть ініціативу в свої руки і робіть своє життя яскравішим, і зробіть так, щоб Вам було заради чого ходити в школу, якщо постаратись, то все вийде.
   Ось і все на сьогодні, пост не дуже великий(ну, який вже є), але це все, що я зараз думаю, все, що в мене на думці, а ні, ще я думаю, які безсовісні люди ті, що не включають теплу воду.

#Tattoo

   Привіт :) З поверненням, я знову з Вами. Сижу вдома і дурію, бо на вулиці погода жахлива, падає дощ і так цілу ніч і зараз, зайшла в прогноз погоди, результати мене не втішили, на наступний тиждень погода така ж, дощ. Але не зважаючи на це все, настрій в мене хороший.
   Сьогодні цей пост буде про татуювання. Сьогодні сиділа переглядала фотографії і захопилась. Я не маю нічого проти цього, мені навіть це самій подобається, але це все залежить від різновиду, якісь подобаються, якісь ні.  
   Татуюва́ння — зображення (малюнок) на шкірі живої людини та процедура його нанесення. Технічно татуювання полягає в ін'єкціях фарби в глибину шкіри, чим досягається довготривалість — «вічність» татуювань. Татуювання може бути декоративним, символічним, статутним.
   Мене зачаровують великі кольорові татуювання, ці малюнки такі красиві і практично всі зроблені зі смаком. Так, і справді, вони красиві, але я надаю більшу перевагу маленьким. Такі маленькі, скромненькі. Я вже давно хотіла тату, але її я якщо і буду робити, то ще не скоро, а то батьки з дому вижнуть, може в 18 років, але це буде якась маленька картинка або надпис, а може і перехочу до 18 років.

   Щось я бачу, мене потягнуло на пташок.

   Ось якось так. Ось ще одна мрія. Ну ще треба дожити, а там вже буде видно.

Які вони, моральні цінності?

   Хеееей! Я знову з Вами. Пройшов ще один день літа... Літо так всі чекали, а воно так швидко від нас втікає, тому продовжуємо насолоджуватись цими теплими і сонячними днями.
   Сьогодні я подивилась один короткометражний фільм "Доторкнись і побач". Він йде всього лиш пів години, тож це не займе багато часу, це варто переглянути. Скажу відверто, в кінці фільму я плакала, цей фільм задів мене за живе. Його слова мене найбільше заділи. Він все ж випросив ті нещасні 3 хвилини, але не попросив нічого, він говорив від чистого серця, його мета була донести до нас, те щастя, яке є в нас. В деяких його немає, а в тих в кого воно є, то вони його не цінують. Кожен бачить цей світ по-своєму. І справді, дехто не помічає нікого поруч, окрім себе самого, але це ж не правильно. Яке воно щастя? Кожен розуміє це по-різному, для кожного воно проявляється в чомусь своєму. В когось є крута машина, розкішний будинок і купа грошей, а в когось навіть немає грошей на скибку хлібу. Комусь не потрібно цього всього, для когось важливіше, щоб поруч були близькі люди і саме головне, щоб вони були здорові. В кожного свої духовні і моральні цінності.. Ця дівчинка - Оленка, вона була дійсно варта цього, її слова теж хапали за живе, вона була правильно вихована, тато дарував їй свою науку, а вона це все приймала з величезною вдячністю. Якщо в нас є така можливість хоч якось допомогти, то чом би й ні, треба робити добро, воно повернеться Вам бумерангом. Думаю, найважче тим, хто позбавлений певних, звичних для людей, можливостей, зору, слуху, руху.. Ще одне відео - Сила слів. Воно мене приємно втішило, що є на світі ще такі добрі люди.
   Досить про сумне. Ось Вам ще 4 відео, мені вони дуже сподобались: Відео 1; Відео 2; Відео 3; Відео 4. Класні відео, Вам варто їх переглянути. Треба робити своє життя яскравим, додавати до нього яскравих барв, щоб воно не було нудним.

    Ось і все. Завжди Ваша Ілона.

Friends forever.

   Доброго вечора, дорогі користувачі блогів, і в особливості ті хто натрапив на мій блог. Сьогодні був чудовий день, я провела його з задоволенням і після цього дня в мене красується широка усмішка :) Загалом, я задоволена сьогоднішнім днем, сподіваюсь Ви також його гарно провели?)
   Думала, щоб, то Вам такого цікавого написати і придумала. Сьогодні пост буде присвячений моїм львівським друзям. Я вже колись казала, що в мене дуже мало друзів, дійсно справжніх друзів, їх 4, проте є купа знайомих. Отже, це 4 дівчини: Марта, Христя, Таня, Сома. З них Таня, Христя і Сома мої однокласниці. Ось і все, лише цих 4 людей я називаю - подругами. З Мартою я дружу вже десь 4 роки, якщо не більше, а з дівчатами ми хоч і були разом з 1-ого класу, але так четвірка наша здружилась десь з 6-7 класу. Вже пройшло достатньо часу і ми пізнали один одного дуже добре. Ці 4 дівчини ввійшли в мою довіру, вони мене завжди вміють підтримати в важку хвилину і порадіти разом зі мною, коли це необхідно, вони прийняли мене такою, яка я є, без всяких "масок" і вони продовжують мене любити, знаючи мої недоліки і помилки. З ними легко спілкуватись, розмова розвивається сама собою, ми навіть вміємо гарно помовчати в трубку( Марта ), ми любимо подуріти, ми такі злегка дивні, веселі, неперебачувані, неординарні і такі дружні. Справді, їх я вважаю своїми друзями. Ви думаєте, чому так мало? А я скажу, що мені не треба більше, мені їх достатньо, вони заміняють тисячі інших людей. Щкраз повторюсь: "Головне не кількість, а якість." І взагалі, "друзі пізнаються в біді", от саме вони завжди не зважаючи нінащо були разом зі мною. Саме їм я можу довіряти. Ці люди дуже дорогі для мене. Я їх дуже люблю <3

 Маааарта і я ^^

  Таня і я :)

Сомка і я *-*

 Хриистя, ахах

Привіт, липне.

   Привіт. Мене чомусь так клонить в сон. Хочу спати, але все ж найшла ще сили написати Вам свій перший пост в цьому місяці. І так, панове, вітаю Вас з успішним(я сподіваюсь для всіх) початком другого, не менш цікавого, літнього місяця - липня. Бурні оплески, вітаємо, почувайте себе як вдома. Що я мелю? Ахаха. Отже, ще один початок чогось. Я сподіваюсь Вам вже хоч трохи запам'яталось літо? Якщо ні, тоді вперед, можливо саме зараз час починати робити його незабутнім. Тому дійте, створюйте плани, міняйтесь, признавайтесь в коханні, стрибніть з парашутом(а чому б і ні), подорожуйте, робіть дурниці... Все в Ваших руках. Черпайте натхнення з літа, воно ж саме для цього і існує. Не варто сидіти цілими днями перед комп'ютером або телевізором, спати до 1 години дня і взагалі тримайтесь подальше від дому, він Вам потрібен лише для сну. Вдихніть це літо на повні груди, можливо, саме він буде для Вас особливим, можливо, саме в цьому місяці все зміниться на краще, можливо, Вас очікують суттєві зміни, тому кріпіться, Вам потрібно ще багато чого зробити, не сидіть на своїй п'ятій точці весь день, рухайтесь, мрійте, стрибайте, дурійте, адже коли ще таке буде? Це літо має бути найкращим, але для того, щоб воно таке було треба самим починати щось робити. І почніть з себе.
   Все я йду спати, а Ви залишайтесь такими ж хорошими і робіть добро, бо воно Вам поверниться. Добраніч :3

Останній день червня і незабутня п'ятниця! :)

   Привіт! Ось вже 30 червня, останній день перед наступним місяцем - липнем. Вже пройшов один місяць літа, що Ви зробили путнього?) Задаюсь тим же ж самим питанням собі, але не знаю відповіді. Ну, моє літо не тривало цілий місяць, а лише трохи більше 2 тижнів, але, що я встигла зробити за ці 2 тижні? Спала до 12, гуляла, дивилась фільми, слухала музику, сиділа ВК, говорила по телефону і все. Але такі речі ми робимо буквально кожен день, так не цікаво проводити літо. Та ще й до цього всього, я захворіла, сижу і їм антибіотики, умудрилась я. Погода не сама найкраща, сонце, то є, то немає, то дощ... Ось так і є. Настрою майже немає. Взагалі зараз якийсь не найкращий період в моєму житті, не чорна, а сіра смуга. Все руйнується, навіть не взявши початку, я розчаровуюсь в собі і в оточуючих. Щось в я стала дуже песимістичною. Десь пропала моя усмішка. Щось не те, але, що саме не можу оприділитись. Так все звалилось на мене, є дуже багато всього зараз, треба би розібратись в своєму "хламі", може хоч тоді стане хоч на краплину краще. Я не жаліюсь на життя, просто хіба не можна зробити його для мене хоч трішки простішим? Я розумію, це випробування і вони очікують всіх, але не все ж зразу. Так не має бути. Цей блог він як такий своєрідний щоденник для мене, але він не дуже особистий, бо його читають люди.. Не знаю, може деколи простіше виговоритись, може тоді стане легше. Ну ось, я виговорююсь, легше не стає, лікарю, скажіть, що зі мною? Мені хтось допоможе? Чи всім начхати на мене.. Я не хочу, щоб мене жаліли я просто бажаю допомоги і хочу виговоритись. Зараз не все так солодко, як хотілось би, але це життя треба звикати до того, що є. Якийсь цей пост дуже сумний. Вибачте.
   Давайте поговоримо про щось, більш приємне. Візьмемо, наприклад, п'ятницю. Я вже хвора з екзаменів ще, але ось зараз почала лікуватись, не зважала на кашель, але так не треба робити. Як тільки захворіли одразу ж починайте лікуватись і зверніться до лікаря, краще не затягувати з цим. Отже, в п'ятницю до мене прийшли мої подруги, як би так сказати - навідатись. Прийшли до мене фільм дивитись. Понакупляли всього і ми сиділи і лопали все і дивились "Пункт призначення 3", це була така сміхота. Спочатку ноутбук намагались кудись запхати, щоб все було видно, потім вилізли на моє ліжко, Таня колу розлила, потім злізли, нарешті почали дивитись, але ніяк не могли почути, що там говорять, бо хрумали чіпси, ахаха. Спокою не було ні хвилини, бо мій малий бігав туди-сюди, потім кричав з вулиці, ось так от. Додивились фільм, захотіли подивитись ще один, але передумали і пішли в "ЧАТРУЛЕТ", спочатку не могли зареєструватись, потім зареєструвались і тут понеслось. Ось тут ми дійсно насміялись. Початок був надто не передбачуваним. Включилась камера, я сижу на кріслі, дівчата позаду стоять чекають, включився якийсь хлопець з Грузії, вроді, і тут як ніби дівчат і не було, хто на землю, хто на балкон, одна я сижу на кріслі і сміюсь. Ну потім було все нормально, вже всі були, спілкувались англійською, і такі: "А ти не пам'ятаєш як буде то по-англійські? А як буде сказати так? А як то слово буде?" Англічанки великі :) Потім попались дуже милі хлопці, ми співали, сміялись, балакали, але потім вони пропали, вот печаль :( Потім попався якийсь збоченець і показав всім свої "принади", це був просто капець. Ржунімагу. Потім нам якийсь хлопець на гітарі грав, було весело. Висновки з дня: поламаний стілець, ноутбук тріснув, 2 упаковки підгорілого поп-корну, пуста пляшка під столом, на ліжку бардак, салфетки по землі, але купа емоцій і сміху. Щоб отримати щось хороше, треба чимось пожертвувати. День був хорошим і це все було того варте.
   Ось і все, дякую за увагу,
   завжди Ваша Ілося.

Радості повні штани.©

    Привіт, всім моїм читачам! Зайшовши сьогодні на блог я приємно здивувалась і не змогла не написати Вам цей пост. Я час від часу трохи пропадаю, тому вибачте мене таку. Я хочу, щоб це літо мені запам'яталось надовго, тож намагаюсь проводити чим побільше часу зі своїми друзями, роблячи різні непередбачувані речі. А, так, що ж такого я помітила? В мене появились нові читачі! Малайзія, Бразилія і Велика Британія, єхууу. Ваші перегляди, мене приємно тішать, я рада, що Ви мене читаєте, продовжуйте в тому ж дусі, я буду робити все, щоб Вас втримати тут, щоб Вам подобалось. Я дуже рада :) Дякую, Вам за таку радість.
   Ось і прийшов майже цілий місяць літа, сьогодні 24 червня, і залишилось 6 днів до кінця червня. Літо, воно таке, швидке і майже не помітне. В мене знову міняються смаки на музику, і хочу з Вами поділитись своїми улюбленими піснями.

Nickelback

• Nickelback – Rock Star
  
• Nickelback – This Afternoon
• Nickelback – Someday
• Nickelback – Animals
• Nickelback – If Today Was Your Last Day
• Nickelback – Photograph
• Nickelback – Lullaby
• Nickelback – I'd Come For You
• Nickelback – How You Remind Me
• Nickelback – Far Away
• Nickelback – I'd Come For You

The Script

• The Script – Live Like We're Dying
• The Script – That's my home
• The Script – Nothing
• The Script – Breakeven
• The Script – Hall of Fame (Original Version)
• The Script – Anybody There
• The Script – Hurricanes
• The Script – Fall For Anything
• The Script – Six Degrees of Separation
• The Script – Walk Away
• The Script – We Cry
• The Script – If You Could See Me Now

30 Seconds To Mars

• 30 Seconds To Mars – This Is War
• 30 Seconds to Mars – Up in the Air
• 30 Seconds To Mars – Hurricane

Three Days Grace

• Three Days Grace – Never Too Late
• Three Days Grace – Life Starts Now
• Three Days Grace – Get out alive
• Three Days Grace – Time Of Dying
• Three Days Grace – Pain
• Three Days Grace – Riot

Nirvana

• Nirvana – Smells Like Teen Spirit
• Nirvana – Come As You Are
• Nirvana – Rape Me

The Pretty Reckless

• The Pretty Reckless – Cold Blooded
• The Pretty Reckless – Goin Down
• The Pretty Reckless – You Make Me Wanna Die
• The Pretty Reckless – Just Tonight

Kevin Rudolf

• Kevin Rudolf – Coffee And Donuts
• Kevin Rudolf – Scarred
• Kevin Rudolf – She Can Get It
• Kevin Rudolf – Let It Rock (Feat. Lil' Wayne)
• Kevin Rudolf – Don't Give Up
• Kevin Rudolf – In The City

Yellowcard

• Yellowcard – Fighting
• Yellowcard – For You, And Your Denial
• Yellowcard – Breathing

    Ось так от. Тепер тільки ці пісні і слухаю. Послухайте, може і Вам вони припадуть до душі.Слухайте пісні, насолоджуйтесь життям, робіть непередбачувані вчинки, дійте, все в Ваших руках, все залужить лише від Вас самих.
    Завжди Ваша, Ілона.

Початок чогось нового..

   Привіт, ті хто все ще хоч раз в тиждень навідується до мого блогу. Перегляди мене тішать, навіть в Нідерландах мене почали читати, вуху, дякую Нідерланди, так тримати :) Сьогодні я офіційно завершила 9 клас, базову школу середньої спеціалізованої школи, отримала атестат, який в своїх руках потримала тільки 5 хвилин, бо так як я не йду після 9 класу, атестати зберігаються в школі, але оцінки я встигла подивитись. І так, за останній екзамен географію, я отримала 10, так, я це зробила і все ж таки довела все до кінця. 9,7 - середній бал, досить нормально, звичайно хочеться більше, але цей рік я трохи підхалявила, тож маю те, що заробила. Так, я закінчила 9 клас і сьогодні офіціно почались мої законні канікули, але зараз я чомусь не можу сказати, що В МЕНЕ КАНІКУЛИ, якось не відчувається. Зараз я сижу на стільчику і слухаю "Milo Greene - What's the matter", а ноги печуть, бо Ілона, як завжди, шукає пригоди, ахаха. А коротше кажучи я залізла в кропиву, не спеціально, просто йшла і не побачила, шо там майже ціле "поле" кропиви, а вихожу назад вже не було, тому я пішла через то все, вааах, мої бідні ноги, всі червоні, лол. Є вже деякі плани на літо, тож буду потрохи втілювати їх в життя, сподіваюсь, що все вдасться зробити. Це літо я бажаю запам'ятати на все життя, в принципі, так як і кожне хочу, але не вдається чомусь, тож думаю, що цього року все має бути по-іншому. Реально, хочеться щось зробити таке безглузде і непередбачуване, будемо старатись. До кінця літа ще 78 днів, не все втрачено ще, тож треба брати бика за рога.
   Цей пост вийшов не дуже великим, просто в мене вже не залишилось ніяких сил після сьогоднішнього "бурного" дня, я як вичавлений лимон. Чекайте моїх нових постів, нарешті в мене появився час, тож буду звітувати при першій же можливості, не покидайте мене, пам'ятайте і навідуйтесь час від часу, я буду дуже рада Вам.
   Дякую за увагу, всім хорошого відпочинку,
   завжди Ваша, Ілося :3

English - done!

    Хелоооу, май діар френдс. Зараз у мене дуже хороший настрій, і прийшла я тільки, що з екзамену. Отже, підсумки щодо екзаменів: біологія - "9"; українська мова - "10"; математика - "10"; англійська - "11". Поки, що оцінки такі, попереду ще останній екзамен - географія, і я вільна, в мене нарешті буде справжнє літо. Сьогодні була англійська і це був, мабуть, один з найнезвичніших для мене екзаменів. Попередні три екзамени пройшли спокійно, а англійська виділилась серед них. 27 білетів... Вчора з самого ранку взялась вчити їх, і аж до 3 ночі вчила. Вчила - вчила, і в кінці дня я зрозуміла, що 9 з них я взагалі незнаю, а решта знаю більш-менш, і це були тільки усні, але сил в мене вже не було, тож я поставила будильник на 6 ранку і лягла спати. Встала в 5 ранку, і почала далі вчити білети. Було дуже страшно, ні один екзамен я так не боялась як англійську. Спала я всього лиш 2 з копійками години, але тим не менш відчувала, що виспалась. Що за чудеса? Це глюки перед екзаменом, напевно. Загалом, довчила інші білети, ну як довчила, просто прочитала, знала я один білет бездоганно, а інші просто нормально. Білет був 26, але він був замальований, тож його цифра була 3. І тут вже всі зайшли, майже всі здали, і тут заходимо останні я з Христиною, і переді мною десь 16 листочків з карточками, треба вибирати, а я стою і розумію, що зараз все залежить від мене, який виберу такий і буду розказувати, а саме головне те, що самі важчі тексти ще ніхто не витягнув, там було про технології, науку, довкілля, виставки, і всі вони були там. І ось, моя рука тягне якийсь листочок, карточка... карточка під номером 3!!! Ааааааа, я просто не повірила, це 3, 3, 3, 3, це той, що я знала найкраще. Я шокована стою. Взяла листочок і пішла писати, все пройшло досить добре. Розказала усне все добре, потім мене запитали про мого кумира, а я хотіла сказати про Джима Кері, але з голови вилетіло його ім'я, і я така: "This is an actor. His name is... is..." Перед очима фільм "Маска", в голові крутиться Ейс Вентура, а згадати не можу його ім'я. Я затупила, феееейл. Але все добре закінчилось, маю 11. Я задоволена. Ось воно щастя.
   Всім хорошого настрою,
   завжди Ваша Ілося.

- || - || - || -

   Хто я така? Звідки взялась? Ці питання я неодноразово собі задавала. А й справді, хто я така? Я проста людина, точніше особистість, як каже книжка з біології. Я людина, яка живе на цьому світі завдяки своїм батькам, я живу і радію кожній хвилині прожитій на землі. Я світло-русява мрійниця з сіро-голубими очима. Я, як і кожна інша людина люблю спілкуватись з людьми, адже спілкування - це запорука взаємовідносин. Я дуже дружелюбна, ну як "дуже", достатньо. Зі мною легко знайти спільну мову, достатньо бути просто відкритою і щирою людиною. В друзях я ціную щирість і чесність. В мене мало друзів тому, що не кожен може ввійти до мене в довіру. Я так, би мовити, трохи вибаглива до друзів, через мій минулий досвід. Мій характер. В мене дуже не звичний характер, він не ідеальний зовсім, я капризна, лінива і вредна дівчинка, але не зважаючи на все це, мої друзі мене люблять такою, яка я є, а це саме головне. Я обожнюю музику, тому мене може дуже легко звести з розуму якась пісня, і я її ладна слухати 100 раз, без перерви. Я не ординарна і не врівноважена людина, мій настрій дуже мінливий. Мій мінус - обіжаюсь. Так, я обіжаюсь, не дуже часто, але таке буває. Я та людина, яка любить чекати на дощ. Знаєте чому? Тому, що після дощу буде веселка. Звучить безглуздо, але це я. Я ніколи не відмовлюсь піти погуляти у дощ, але якщо і піду, то без парасолі. Люблю дощ, під ним я така, яка є. Буває, впадаю в дитинство і хляпаю в калюжах. Літнім спекотним днем, це якраз саме те, що треба. Я дійсно, трохи божевільна. Люблю подорожі, люблю довгу дорогу, люблю поїзди, так, саме поїзди. Була б моя воля, сіла б в перший же потяг і рушила кудись, навіть не знаючи куди. Обожнюю море, але якщо б мені сказали обрати між морем і океаном, я б вибрала океан. Не люблю коли на світлофорі жовте світло, знову це очікування, ми лише живемо в очікуванні чогось, чогось хорошого. Теж саме з світлофором. Витрачаємо час в пусту. В моїй голові дуже багато різних спогадів, моментів з життя, більше приємних звичайно, загалом є, що згадати. Я не скупа на усмішку, обожнюю усміхатись прохожим, це така радість. Солодке, обожнюю, але треба знати міру. В мене вдома завжди можна найти солодке, є коробочка, яку є час від часу попонюю цукерками. Люблю троянди і піони, такі красиві квіти. Так приємно отримувати квіти. Зараз в моєму оточенні друзів, лише ті, хто цього дійсно вартий, лише самі кращі, ті, які завжди зрозуміють і підтримають, вислухають і дадуть пораду. Мені багато людей подобається, але є одна людина, яка мені особлива дорога. Я взагалі зовсім не ідеал, я дівчина з характером. Мене практично все задовільняє, кому я не подобаюсь, знайте: я мінятись не збираюсь, якщо вам щось не подобається в мені, це вже не мої проблеми, підлаштовуйтесь під мене, або йдіть з миром. Я така, яка я є і це мене цілком задовільняє. Є мінуси, звичайно, але хто в наш час немає їх? Я не така як всі, я "не стабільна".

Моя нісенітниця :)

   Привіііт. Сьогодні 4 червня, по плану в моїй школі проводився 3-ій екзамен, цього разу це була математика. Охохо, багато хто не хоче про неї і чути, а я от якось навпаки, можливо навіть мені трохи "паралельно", і люблю і не люблю, але все ж таки більше схильна до першого варіанту. Чому не люблю? Бо бувають деколи дуже дурні теми, і хоч розжовуй мені це 10 раз - не зрозумію, але вже за 15-тим разом це все зрозумію і засвою в своїй голові, деколи трапляються цікаві теми, але тут такий "облом", весь час цікаві теми тривають по 2 уроки, ну чому все завжди так? Не розумію. Отже, математика вдалась, чесно кажучи, я задоволена, все написала. І тут ми такі з дівчатами йдемо додому щасливі, якийсь перехожий: "О, ну точно екзамен на 5 здали!" Дійсно, було видно по нашому настрою, що практично все вдалось. Чому "практично"? Бо ще оцінки не відомо, тому не будемо загадувати наперед. Попереду ще всього лиш 2 екзамени, і якось так дивно, але ці 3 так швидко пройшли, я й не сумніваюсь, що так пройдуть і наступні 2. Так боялись ДПА, а все навпаки, зараз вже все нормально, валер'янка не пригодилась, фууух.Я щаслива, напевно, це найкраще, що може бути.
   Літо. Аж не віриться, що те чого ми так сильно чекали - вже наступило. Так, воно то наступило, але щось по погоді не дуже і видно, що літо. Дощик і хмари - це наша погода, погода у Львові принаймі така. Деколи з-поміж хмар прорізаються промінчики сонця, проте така радість не надовго, бо тут як тут - дощ. І зараз би хотіла прокричати: "ХОЧУ ЛІТААА!", але не можу, бо літо вже на дворі, що ж  чекаємо кращої погоди.
   В навушниках лунає "Гудімов - Навесні" і настрій починає набирати значних обертів. Ця пісня дійсно піднімає настрій, спробуйте :) Взагалі, я як завжди погружена в музику, меломанка така я. Хочу більше і більше музики, і взагалі хочу сходити на якийсь концерт, треба буде задуматись над цим.
   Знаєте, цей пост мабуть ні про що, просто моя "білібурда". В голові дуже багато хламу, і треба його позбуватись, бо на нове місця не буде. В моєму житті з кожним днем відбуваються якісь зміни, я про щось дізнаюсь, одні люди приходять, інші йдуть, я засмучуюсь і радію водночас, бувають і сльози, але вони, мабуть, скорше від радості або від цибулі. Наше життя не передбачуване і міняється кожної секунди, радійте життю, бо воно того варте. Чорні і білі смуги - це все нісенітниці, якщо захочеш, то біла смуга в тебе буде тривати стільки, скільки сам цього забажаєш: ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД НАС САМИХ, і це треба пам'ятати. Тому живіть в радість і не відмовляйте собі ні в чому.
   Завжди Ваша,
   мрійниця Ілося.

Довгоочікувана зустріч! :3

   Привіт, чудікі. Хей-хей, я знову з Вами. Вибачте мене, я дуже вибачаюсь, що так довго не писала, я просто реально немаю можливостей, все проти мене, тож ніяк не можуть дійти руки до блогу. Я була по вуха в своїх справах. По-перше, день народження, я три дні підряд гуляла і завтра ще йду, тож відповідно приходила дуже змучена. По-друге екзамени, вже ось 2 екзамени пройшли, ще попереду 3, готуюсь я потрохи і хочу вже чим по швидше їх здати і жити собі спокійно, насолоджуватись літніми канікулами. До речі, з першим днем літа Вас! ;3 Ура, ми дочекались цього, так, але мені треба ще пам'ятати про екзамени. Ілоно, не розслабляємся. Ох, ДПА зводить з розуму, ці нерви і час... Але кожен це має пережити і я зможу, вже наполовину, ще трошки залишилось. Пару слів про день народження.. воно вдалось, своє 15-річчя я відствяткувала досить не погано, спочатку з родиною, потім в компанії і друзів, море емоцій, спогадів і привітань, було дуже приємно. І моя колекція лаків, лишень, збільшилась аж на 8 штук, ахаха.
   А зараз ми наближаємось до головної частини мого посту, бугагага :Ь Мабуть, сама назва щось говорить сама за себе, але давайте не будемо думати-гадати, я Вам все сама розкажу. Я вже колись розповідала, що в мене в планах є одна зустріч, яка мала б бути 28 равня, але її перенесли на 27 число, але це не міняє нічого, "від перестановки доданків - сума не міняється". Отже, розпочнемо(відкриємо занавісу таємниць :D). Що ж це за "довгоочікувана зустріч"? Це зустріч з моєю вишнею :3 Я знаю, що ти це читатимеш, і пост цей присвячується тобі. Вишня? Що за вишня? Ілоно, що з тобою? Ахахаха, добре-добре. Розкажу Вам що ж це за вишня, це Соколко Юлія Анатоліївна, моя чудова подруга. Познайомились ми з нею завдяки FLEX-у, і я дуже вдячна йому за це, адже таких людей ще треба пошукати. Я дуже рада, що з тобою познайомилась, ти дуже хороша людина, і ти сама знаєш нашу печальну історію(я про овер 800км). Ми спілкуємось вконтакті, буває  по телефону і по скайпі(доречі, треба буде вже в скайп виходити), от я реально дуже щаслива, що маю тебе. Дякую за все, я тебе обожнюю :* І так, приїхала Юля зі своїм класом і ще якоюсь групкою дітей до мене у Львів, Ви просто не уявляєте, яке це щастя дізнатись, що близька для тебе людина приїжає до тебе. Ми вже з нею знайомі пів року, і вона мені вже як сестра, розуміє мене і підтримує, ось, що саме головне, ми ще листувались, але щось поштарі відправляють листи не в нашу користь, листи до нас просто не доходять :( Львів нас трохи підвів своєю погодою, на минулому тижні була чудова погода, сонечко, а на цьому - дощ, який йде цільми днями і це мені починає надоїдати(шикарне в мене літо). Ми цю зустріч дуже довго чекали, рахували дні, а тут - дощ, плани були зовсім інші, але ніхто незнає, що буде завтра... Так, в результаті в нас було близько 1,5 години, це по-перше дуже мало, по-друге не всі ці 1,5 години ми провели мирно. Спочатку ми посиділи десь пів години в моєму улюбленому кафе, ну тепер це Юлине улюблине кафе теж. Потім ми бігали по місту в пошуках цукерків, потім в пошуках сувенірів, потім походили по Вернісажі і побігли на трамвай. Це треба було бачити, як ми бігали по місту. Сіли на трамвай і мали їхати в готель, але дзвінок все розставив по-іншому, ми вибігаємо з трамваю і біжимо назад в центр.

Ось це я, з власною персоною сижу на мокрій лавочці. До речі в руках у мене пакуночок від Юлі, подарунки на моє день народження: відкритка дуже мила, резинка шикарна, футболка *-*, кулончик, 2 лаки і лист(вроді нічого не забула). Дякую щераз :*

 А це я вся така уважна, читаю свій лист, який я відправила Юлі :D

Оххх.. це просто не передати в двох словах. Там ми сіли на мокру від дощу лавочку і почали фотографуватись, щоб були хоч якісь фотографії, а то їх було дуже мало. Прям як в кіно, чесно, якийсь бойовик чи триллер. Але незважаючи на ці пригоди, я всерівно залишилась під враженнями від зустрічі, можливо саме така зустріч в мене буде ше довше триматись в голові. Я була дуже щаслива, що врешті решт ми все ж таки зустрілись. Юля - найближча людина для мене серед усіх флексерів, тому зустріч з нею була удвічі приємніша. Дякую, тобі за зустріч, люблю тебе <3
   Дякую всім за увагу, солодких снів.

Правила життя

Самі головні правила життя:

• Мені важко вірити словам. Віддаю перевагу вірити вчинкам.
• Один важливий секрет: потрібно йти туди, куди хочеться, а не туди, куди нібито треба.
• Ти можеш сказати все, що завгодно, але твої дії показують твоє справжнє ставлення.
  
• Дружба і довіра не купуються і не продаються.
• Не поспішайте дорослішати.
• Не важливо, хто ти зовні, головне - хто ти всередині.
• Не слід судити про людей, не знаючи умов їх життя.
• Життя занадто коротке, щоб прокидатися вранці з жалями. Так що любіть тих, хто відноситься до вас добре, прощайте тих, хто не правий, і вірте, що все відбувається невипадково.
• Кордонів не існує.
• Не ганяйся за щастям: воно завжди знаходиться в тобі самому.    
• Часто правильною дорогою виявляється та, на яку найважче ступити. 
• Не варто повертатися в минуле, там вже нікого немає.
• Те, у що ти віриш, стає твоїм світом.
• Потрібно вміти чекати. Чекати людину, чекати щастя, чекати зустрічі. Це того варте, бо почекавши, ти знаходиш все.
• Більше читайте і подорожуйте.
• Живи сьогоденням і думай тільки про нього; майбутнє саме про себе подбає.
• Випадковості також потрібно давати шанс.
• Якщо не знаєш, що сказати, говори правду.
• Сон - найкращі ліки від життя.
• Бережи, все що дорого не на моніторі, а хоча б на папері, це просто приємніше.
• Головне - ладнати з самим собою.
• Як бути щасливим? Перестати порівнювати себе з іншими.
• Вмій пережити саме ту хвилину, коли здається, що все втрачено.
• Стався до кожної помилки, як до уроку, який допоміг тобі стати краще.
• Іноді потрібно йти вперед, залишаючи в минулому людей, нехай навіть тих, заради яких ти колись жив.
• Пам'ятайте, що щастя - це сама дорога, а не те, куди вона приведе.
• Молодість дається один раз, і нерозумно її витрачати на одну лише навчання.
  

Майже кінець

   Привіт, мої дорогі, я нарешті з Вами. Ось воно щастя, вчора позбирала всі книжки і сьогодні з самого ранку здала в бібліотеку, я думала, що і цей тиждень я буду вчитися, але сьогодні вже були майже всі оцінки семестрові виставлені, тож для мене вже кінець школи, кінець навчання, ще останній дзвоник і 5 екзаменів попереду, ще це пережити і я вільна, 11 червня останній екзамен, охх... ще треба трохи потерпіти.
   Школа практично закінчилась, я закінчую 9 клас.. Цей рік пройшов, на диво, дуже швидко, я навіть не встигла помітити як пройшов час і ось уже на порозі канікули. Знаєте, в мене зараз таке дивне відчуття, от через декілька днів почнуться канікули для багатьох, 3 місяці щастя, 3 місяця волі, ми школярі живемо очікуванням, ми цілих 9 місяців навчання в школі, будь-якого навчального року, чекаємо літніх канікул, і ось вони прийшли, а я їх не хочу, бо розумію, що через 3 місяці знову до школи, і цей час пролетить дуже швидко, і знову 9 місяців в очікуванні. Так само і перед днем народження, через 6 днів в мене день народження, свято, якого я чекаю цілий рік, і ось воно прийде і піде, залишивши після себе подарунки, квіти і спогади... Напевно, так не в мене однієї трапляється. А взагалі, я навіть не сплю перед днем народженням, просто лежу і думаю, бо заснути не можу, і вже аж під ранок засинаю, ось такі от в мене "бзікі". В кожного свої таргани в голові. Щодо екзаменів, так в мене перший біологія 28 травня, практично за тиждень, і ось починається паніка, треба запастись валерянкою :) В мене просто часу майже немає перед першим екзаменом, ці лише 3 дні: вівторок, середа, четвер. В п'ятницю останній дзвоник, в суботу йдемо фотографуватись з класом, в неділю день народження, в понеділок йду святкувати з друзями, і в вівторок сам екзамен. Фууух.. треба вчитись. Страшно трохи. І ось так я вчусь, ахаха, фоткаюсь на http://webcamtoy.com/ru/, це ж я :)
   На вулиці жара, + 30 на сонці. Погода, то хороша, але перебувати там не можливо. Взагалі, в нас погода така не передбачена. Все, що я хочу це спати і на морее... Замучилась з цим всім, але треба вже це дотерпіти і жити ціле літо спокійно.
   Щасливого Вам закінчення навчального року.

Нічні марення.

   Доброго вечора. мої дорогі читачі, що ще не сплять :) Вибачте, що не писала, але цей тиждень і наступний, думаю, будуть не такі вже й прості для мене. Тому, блог не обіцяю писати кожен день, проте як прийде літо, думаю, Ви зможете поринути в моє життя ще більше, тож почекайте, а залишилось вже мало. Зараз я зайшла в Інтернет лише на 5 хв, тому вирішила написати Вам цей блог, всі ці 5 хвилин я присвячу Вам, бо на інше часу не вистачає.

   Зараз, напевно, найважчий період для кожного школяра, і для мене теж. Зараз пік всіх контрольних, хоча і до того в мене було дуже багато їх, сьогодні 4 контрольних, завтра купа усних відповідей в мене має бути, тож навчання йде повним ходом. Навчання.. а я така лінива, але ще залишилось 2 тижні до кінця, тож треба викласти всі свої сили на повну, і Інтернет в мене на даному етапі слугує лише для пошуку потрібної інформації, ну і 5 хв для блогу. Ехх.. на за горами і екзамени, важко щось говорити, коли на тобі такий тягар "роботи". Я виснажена, це мене засмучує. Тож тепер моя проста буденність переходе у школа, дім, дз, навчання, ліжко.. ось така от сувора реальність, але є і плюси зараз, менше ніж через два тижні день народження, я проведу його, я сподіваюсь, незабутньо в компанії своїх друзів, та й 28 числа буде ще одна зустріч, не менш незабутня і захоплююча, про це буде Вам відомо аж 28 числа, поінтригую Вас трошки. А зараз я йду, бажаю всім успіхів і, щоб все в Вас було добре. Робіть все, що в Ваших силах, щоб потім не пошкодувати про це.
   Надобраніч, солодких снів :3
   Завжди Ваша,
   Ілося.

Крик душі

  Привіт. Сьогодні неділя, а це означає, що завтра - ШКОЛА, і це зовсім мене не тішить. Хоч в школі мені залишилось пережити ще до 10 днів, але це всерівно насторожує, бо треба буде підтягувати хвости, а я це так не люблю.. Ну нічого, зроблю все, що в моїх силах. Є ще одна, не менш сумна звістка для мене, 28 перший екзамен, це мені зовсім не подобається, я не хочу нічого робити, мені ліньки, та й тим паче, я зараз зайнята зовсім не тим, що треба.
   А зараз, не буду Вас загружати якоюсь лишньою інформацією, тому просто читайте вірші, які я знайшла в Інтернеті, вони мені дуже сподобались:

Солодка музика кохання,
бринить в душі немов струна.
І почуття мої не марні,
про тебе думаю щодня.
Кохати щиро обіцяю,
немов на завжди покидаю.
Тебе люблю я і ціную,
і ніжно-ніжно поцілую.
Твої вуста на квіти схожі,
а подих свіжий мов гірський.
Ніяк я втриматись не можу,
при погляді очей твоїх.
У них я бачу синє небо,
простори, гори і моря.
А ти все дивишся на мене,
як гірко-гірко плачу я...

*****

Подивись мені в очі коханий.
Постарайся у душу зайти.
І хоч погляд солодкий поранить.
Намагайся там щирість знайти.

Там я світ свій для тебе відкрила.
Там для тебе мої почуття.
І як мати мене народила
Більш для тебе, аніж для життя.

Поглянь! У серцях це суміш наших мов
Довкола розгорнені крила
Тобі дарую чисту ту любов,
Яку нікому ще в житті я не дарила.

Ні, не кохаю я тебе
це почуття ше не зі мною
І варто зрозуміти хоч себе
Я не кохаю та живу тобою.

Поглянь! Для тебе скрізь
Залишені відчиненими дверці
Твоя усмішка і ти сам
Ось це і ключ від мого серця.Яскравий колір
Серед всіх буденних фарб
Поглянь на мої очі- долі
Життєва цінність. Ти мій скарб.

*****

Намальовані обличчя,
Стерті посмішки з лиця.
Ми з тобою немов птиці,
Ми з тобою до кінця.
Мало неба, мало часу.
Нам з тобою мало днів.
Ми кохаємо невчасно,
Ми кохаємо без слів.

   Дякую за увагу, сьогодні останній день канікул, тож відірвіться на повну, бо більше ніхто за Вас це не зробить. Всім добра і щастя :3

Пам'ятайте...

   Привіт :) Хороша погода, хороший настрій, що ще потрібно? Для мене на даний момент, мабуть, все. І ось залишилась година перед виходом, я йду гуляти, і вирішила написати Вам пост.
   Слухаю зараз "Imagine Dragons – Radioactive", і пишу пост про спогади і взагалі про все, що з ними пов'язано. От саме слово "спогади", які в Вас виникають з цим словом асоціації? Скоріш за все це будуть якісь приємні спогади, усмішки, фотографії, гарні моменти, проте це лише більша частина, але є і менша частина людей в яких на лиці визріває сум. Так, спогади бувають різні.. і позитивні і негативні, в кожного своє життя, свої спогади. Загалом, спогади це переважно щось дуже хороше. Так приємно сісти на диван, відкрити альбом і згадати дитинство, включити якусь пісню і згадати якусь людину(в моєму випадку), або ж часом йду і чую аромат якихось парфумів і зразу перед очима якась особистість, тааак, в мене навіть духи - це ще якась асоціація з людиною. Це просто щось неймовірне, тому треба жити і не озиратись назад. Прожити своє життя в кайф так, щоб потім не було соромно, саме головне, щоб було, що згадати, бо, мабуть, ми тільки і живемо заради цього, заради спогадів. Живемо ж лише один раз. Ці всі моменти, вони закарбовуються десь глибоко в нашій голові і якийсь "чинник" виводить їх згодом, щось те, що нагадує нам про це. В моєму житті було дуже багато приємних подій і я б з радістю повернулась саме в той день, в ту хвилину, щоб повторити це щераз, але, нажаль, не можу і це все лише спогад, але ж і ці спогади теж чогось варті. Ми ж мрійники, ми вміємо, згадавши якийсь приємний момент, погрузитись в минуле, достатньо просто цього захотіти і ми там, просто думками. Приємні моменти - частина нашого життя, на цьому будується наше життя.

   В моєму житті є не дуже багато людей, які мені дорогі, але все ж таки вони є. Перш за все це батьки, я вдячна їм за життя, за те, що виховали і дали мені певних навичків. Андрій, мій малий, тоже люблю його дуже сильно, хоч і сваримось часто, але це мій брат, якого я нікому не віддам, ахаха. Родина.. всі двоюрідні брати(сестер в мене немає), баби, тьоті, дяді, хресні - це також люди, яким я дякую за себе, саме за себе, бо вони теж однозначно приклали якихось старань, щоб Ілона була саме такою. Друзі, еххх, якже ж я вас всіх люблю, вас не так вже і багато, але мені і не треба багато, мені треба 4-5, але справжніх, а не фальшивих. Так ось, зі всіма цими людьми мене багато, що пов'язує, і спогадів в мене куча, тож це означає, що свої майже 15 років я прожила не даремно, думаю і в Вас є, що згадати.
А також, сьогодні 9 травня, тож вітаю всіх з цим святом! Дякую вам дідусі і бабусі за наше життя, і низький вам уклін! Ми вас пам'ятаємо.
   Вишня, я тебе теж дуже люблю, дякую тобі за все, ти ж мене розумієш і це саме головне, і нічого, що ніхто нас не розуміє, головне, щоб ми розуміли один одного і більше нічого не треба. Люблю тебе, і чекаю вже, щось вже аж зачекалась, але всього лиш 19 днів до зустрічі, скоро вже <3
   Дякую за перегляди, всім гарного дня!
   Щастя Вам.

Без назви, просто так

   Доброго вечора, як то кажуть, якщо Ви читаєте мій блог зараз, о 22:33. Щось натхнення навіть не було щось писати вдень, я була дуже замучена. Сьогодні знову ходила гуляти, і пробула в центрі лише 2 чи 3 години і ми пішли додому. На вулиці жара, і перебувати на ній я не змогла, сонце смажить всіх тих, хто перебувають там, тіньок - це те, що нас спасло, хоч і на 5 хвилин. Сьогодні 7 травня, вівторок, вечір. Так швидко летить час, не давно було 1 вересня, а скоро вже буде останній дзвоник. Цей пост буде без теми, просто пост, про свої думки і переживання, про все те, що твориться в моїй голові. Отож сьогодні вже 7 травня, ну через 1,5 год буде вже 8 травня. І ось, якби так сказати, перша частина канікул доходить до кінця, точніше вона вже дійшла, і сьогодні перший навчальний день, а за ним піде другий, тобто завтра, і знову канікули, друга частина. Отже через 5 днів мені до школи треба, вже 7 днів канікул пройшла і я, чесно кажучи нічого не зробила, що пов'язано зі школою. Ні одного уроку, ні разу не відкрила книжки, все, що я робила - це написала листа, гуляла, сиділа вк, слухала музику, дивилась фільми, їла, спала, ну і допомогала мамі і робила все, що було зв'язане з святом. Так, я лінтяйка, я знаю. хоча, якщо подумати, хто захоче хоч щось робити на канікулах на порозі свята, та ще й коли така хороша погода за вікном? Це ж просто не можливо. Таак, тому і я піддалась цій спокусі, і провела його з задоволенням для себе, але не з користю. Сьогодні я хотіла зробити хоч щось з уроків, але спілкування вк мені на дало, і танці під пісню "LMFAO - Sexy And I Know It". Так, саме це я і робила. Тому мова про навчання не могла і йти. Все ставлю ціль - завтра зроблю хоч пару білетів з ДПА, Ви будете свідками. Ось так от, а я йду спати.
   Ось Вам такий маленький пост від мене, я про Вас пам'ятаю.
   Надобраніч.

Про все на світі

   Христос Воскрес! Вітаю Вас всіх з Пасхою! Смачної паски і веселих свят!
   Вибачте мене за те, що сьогодні 5 травня, а я написала лише один пост за травень, вибачите?) Я все Вам розкажу детально і скажу чому я не писала так довго. Тож сьогоднішній пост буде присвячений всьому, що творилось зі мною ці 4 дні. І не писала тому, що готувалась до паски, допомагала мамі, прибирала, ну і ті всі гуляння забрали в мене багато часу, але то було того варте, ось так.
   З вівторка по п'ятницю включно я ходила гуляти. Вівторок я гуляла з Таньою і Христьою, ми не пішли до школи, але пішли гуляти, о да, шикарно, ахаха. Нафотографувались, Таня нам дала цукерки дуже смачні, дякую тобі Таня(знаю, що ти це прочитаєш). Вівторок був крутий, але середа була не менш цікавою. Середа, продовження вівторка. Таня, Христя і я. Ми гуляли в центрі вже, так круто було, правда було холоднувато, бо ми одягнулась не дуже тепло. Тому ми погуляли десь 3-4 годинки і потьопали додому. Четвер.. в цей день ми пішли гуляти лише з Таньою. Перше ми сиділи і нудьгували в нас на районі, як то кажуть, ахаха, а потім Таня вмовила мене поїхати в центр, я піддалась, і ми поїхали. Але спершу ми поїхали до податкової, сіли на 3А і поїхали, хоча не знали, де то є, ми попросили водія, щоб він нам сказав, він погодився, але не стримав обіцянки. Його відволікли 200 грн., хтось дав 200 грн. і він дає здачу, але ніхто не відгукується, і йому повернули назад ту здачу, ми їхади 4 зупинки, ніхто не озивався, в нас з Таньою була версія, що той хто давав гроші не помітив, що то були 200 грн. і все гроші пропали, хоча ні, водій на халяву отримав 198 грн. І тут ми бачимо наш "пункт призначення", а водій нам нічого не каже, і так ми проїхали 1 км зайвий. Ми були дуже злі, але скоро ця "ненавість" перетворилась на радість. Цей кілометр ми фоткались, купу фоток, які я чекаю від Тані, Таня в вівторок флешку віддаси мені, добре? Я була банкрутом і Таня мені любязно позичила гроші на маршрутки, дякую, я віддам тобі Таня. Поїхали звідти в центр там ще погуляли трохи і поїхали додому.

   П'ятниця. Цьому дню я присвячую найбільшу частину свого посту. Доречі, всі ці фотографії з п'ятниці, мене я думаю Ви маєте впізнати, блондинка, така файна дівчинка - Діана, дівчинка з коричневим волоссям, шатенка це в нас Ліза, такий собі ходячий позитив, ну і Стас, його зразу видно в нашій дівочій компанії. Це був особливий день. 9:30 я вже була в центрі, на прохання Лізи, але вони трошечки затримались, ну так, 10:20 вони вже прийшли. Але то було того варте. На мене накинулась Діана, і Ліза прийшла, і обнімашкиии. Це було так мило, хоча в середу це було більш ефективніше. Ліза вручила мені листа, і я почала його голосно читати, мій акцент український, ехх.. А в конверті ще були цукерки і мілка, ааа. Ліза знає моє слабке місце. Ми злопали мілку, а інші цукерки в мене були на руці і ми їх згризали, ахаха. Потім купили яблуко в карамелі і гризли його, наступна наша зупинка була - магазин окулярів. Ми переміряли цілу купу окулярів, але так і не обрали Діані :с А потім прийшов Стаас. І вся компанія в зборі. Ми пішли на Ратушу, наверху ми вже були "ні живі, ні мертві", але на Ратуші відкривається чудовий краєвид на Львів, то якщо Ви у Львові, Ви зобов'язані побувати там. Далі макдак, ну звичайно. Там було вже купа фоток, ми дурачились, я бавилась з колою, я чекаю відео від Діани. Це було щось. Об'їлись і продовжили свій тур по Львову. Побували на слоні, ахаха, покатались на горці, потім були в церкві св. Юри. Час йшов на диво дуже помало, добре, що хоч грози не було, зато в прогнозі було в планах, хоча ні, гроза була вже в 10 вечора, і то така грозища. Ахахаха, парк. Я згадала відео, о таак, папараці, це я також дуже добре пам'ятаю, було 2 забіги, ахаха, ті дівчата просто мега. Парк - знову море фоток, і так, і сяк, і з губками, і з ногами і пальцями, ахаха, в різних ракурсах. Живчик, біла штука, чи то вафлі, я не знаю. Прийшли знову в центр, там Діані треба було карту. Ми стояли пів години і вирішували хто піде за картою, Діана сама не хотіла, та і ніхто не погоджувався. Ай нід сам мееееп, гів мі іт, меееп, ай нід карта, Здрастє, мне нужна карта, КАР-ТА. Ахахаха, це треба було бачити, і тут ми проходимо біля того ларька, ніхто не йде, але я прям супервумен, ахаха, пішла і взяла, а то всі такі вперті, ох, не можу я. Знову купа фоток, ми з Діаною падали, і фотки в стилі - ти живаааа. Стас такий діловий, капець, по двох тлф зразу говорив, бізі мен. Далі кава, і знову купа фоток, не знаю скільки там точно фоток, але їх дуууже багато, на кожному квадратному метрі робили по 50 фоток, це ж Львів. Потім ми вже була дуже вбитими і ми просто сиділи на бруківці в тіньку і говорили. в нас була жара, але покрапував маленький дощик час від часу, я шукала фонтан, але блін, його не було, а біля Оперного ще не включили :с Останню свою годину ми провели біля Оперного, ми знайшли собі місце на сонечку і сиділи там, сумували, бо вже треба було розставатись. Ехх, обнялись на прощання раз, потім щераз, і щераз, сіли на дорожку, ну і ще разочок обялись. Розставишки - печаль :с І я пішла.. так сумно, але саме головне, що ми зустрілись, ми ж флексери і мрія номер 1 після закінчення всіх турів - ЗУСТРІЧ. Все я крута, я зустрілись в один день зразу з 3-ма флексерами, в планах ще 46 флексерів, ахахаха. Ну так, звичайно, зустрітись зі всіма не вийде, але може колись в майбутеьому потрошки та й зустрінемось. Так класно знати, що майже в кожному місті і області є принаймі одина людина, яка на мене чекає, і якщо часом я кудись їду, в якесь місто, то це означає, що зустріч гарантована, адже ці люди.. вони завжди знайдуть час для зустрічі. І так, п'ятниця була неймовірна, і як каже Діана: "Таке відчуття, що я вас знаю 10 років." Ці 8 годин, вони незабутні, це були 8 годин щастя з вами, я вас дуже люблю, дякую за такі чудові спогпди, які ви залишили після себе. І ми ще маємо зустрітись, тааак, і ми зустрінемось!
   Дякую за увагу, а я йду спати.
   Солодких снів всім. Надобраніч :3