Доброго вечора, дорогі користувачі блогів, і в особливості ті хто натрапив на мій блог. Сьогодні був чудовий день, я провела його з задоволенням і після цього дня в мене красується широка усмішка :) Загалом, я задоволена сьогоднішнім днем, сподіваюсь Ви також його гарно провели?)
Думала, щоб, то Вам такого цікавого написати і придумала. Сьогодні пост буде присвячений моїм львівським друзям. Я вже колись казала, що в мене дуже мало друзів, дійсно справжніх друзів, їх 4, проте є купа знайомих. Отже, це 4 дівчини: Марта, Христя, Таня, Сома. З них Таня, Христя і Сома мої однокласниці. Ось і все, лише цих 4 людей я називаю - подругами. З Мартою я дружу вже десь 4 роки, якщо не більше, а з дівчатами ми хоч і були разом з 1-ого класу, але так четвірка наша здружилась десь з 6-7 класу. Вже пройшло достатньо часу і ми пізнали один одного дуже добре. Ці 4 дівчини ввійшли в мою довіру, вони мене завжди вміють підтримати в важку хвилину і порадіти разом зі мною, коли це необхідно, вони прийняли мене такою, яка я є, без всяких "масок" і вони продовжують мене любити, знаючи мої недоліки і помилки. З ними легко спілкуватись, розмова розвивається сама собою, ми навіть вміємо гарно помовчати в трубку( Марта ), ми любимо подуріти, ми такі злегка дивні, веселі, неперебачувані, неординарні і такі дружні. Справді, їх я вважаю своїми друзями. Ви думаєте, чому так мало? А я скажу, що мені не треба більше, мені їх достатньо, вони заміняють тисячі інших людей. Щкраз повторюсь: "Головне не кількість, а якість." І взагалі, "друзі пізнаються в біді", от саме вони завжди не зважаючи нінащо були разом зі мною. Саме їм я можу довіряти. Ці люди дуже дорогі для мене. Я їх дуже люблю <3
Маааарта і я ^^
Таня і я :)
Сомка і я *-*
Хриистя, ахах
Думала, щоб, то Вам такого цікавого написати і придумала. Сьогодні пост буде присвячений моїм львівським друзям. Я вже колись казала, що в мене дуже мало друзів, дійсно справжніх друзів, їх 4, проте є купа знайомих. Отже, це 4 дівчини: Марта, Христя, Таня, Сома. З них Таня, Христя і Сома мої однокласниці. Ось і все, лише цих 4 людей я називаю - подругами. З Мартою я дружу вже десь 4 роки, якщо не більше, а з дівчатами ми хоч і були разом з 1-ого класу, але так четвірка наша здружилась десь з 6-7 класу. Вже пройшло достатньо часу і ми пізнали один одного дуже добре. Ці 4 дівчини ввійшли в мою довіру, вони мене завжди вміють підтримати в важку хвилину і порадіти разом зі мною, коли це необхідно, вони прийняли мене такою, яка я є, без всяких "масок" і вони продовжують мене любити, знаючи мої недоліки і помилки. З ними легко спілкуватись, розмова розвивається сама собою, ми навіть вміємо гарно помовчати в трубку( Марта ), ми любимо подуріти, ми такі злегка дивні, веселі, неперебачувані, неординарні і такі дружні. Справді, їх я вважаю своїми друзями. Ви думаєте, чому так мало? А я скажу, що мені не треба більше, мені їх достатньо, вони заміняють тисячі інших людей. Щкраз повторюсь: "Головне не кількість, а якість." І взагалі, "друзі пізнаються в біді", от саме вони завжди не зважаючи нінащо були разом зі мною. Саме їм я можу довіряти. Ці люди дуже дорогі для мене. Я їх дуже люблю <3
Сомка і я *-*
Немає коментарів:
Дописати коментар