Христос Воскрес! Вітаю Вас всіх з Пасхою! Смачної паски і веселих свят! Вибачте мене за те, що сьогодні 5 травня, а я написала лише один пост за травень, вибачите?) Я все Вам розкажу детально і скажу чому я не писала так довго. Тож сьогоднішній пост буде присвячений всьому, що творилось зі мною ці 4 дні. І не писала тому, що готувалась до паски, допомагала мамі, прибирала, ну і ті всі гуляння забрали в мене багато часу, але то було того варте, ось так.
З вівторка по п'ятницю включно я ходила гуляти. Вівторок я гуляла з Таньою і Христьою, ми не пішли до школи, але пішли гуляти, о да, шикарно, ахаха. Нафотографувались, Таня нам дала цукерки дуже смачні, дякую тобі Таня(знаю, що ти це прочитаєш). Вівторок був крутий, але середа була не менш цікавою. Середа, продовження вівторка. Таня, Христя і я. Ми гуляли в центрі вже, так круто було, правда було холоднувато, бо ми одягнулась не дуже тепло. Тому ми погуляли десь 3-4 годинки і потьопали додому. Четвер.. в цей день ми пішли гуляти лише з Таньою. Перше ми сиділи і нудьгували в нас на районі, як то кажуть, ахаха, а потім Таня вмовила мене поїхати в центр, я піддалась, і ми поїхали. Але спершу ми поїхали до податкової, сіли на 3А і поїхали, хоча не знали, де то є, ми попросили водія, щоб він нам сказав, він погодився, але не стримав обіцянки. Його відволікли 200 грн., хтось дав 200 грн. і він дає здачу, але ніхто не відгукується, і йому повернули назад ту здачу, ми їхади 4 зупинки, ніхто не озивався, в нас з Таньою була версія, що той хто давав гроші не помітив, що то були 200 грн. і все гроші пропали, хоча ні, водій на халяву отримав 198 грн. І тут ми бачимо наш "пункт призначення", а водій нам нічого не каже, і так ми проїхали 1 км зайвий. Ми були дуже злі, але скоро ця "ненавість" перетворилась на радість. Цей кілометр ми фоткались, купу фоток, які я чекаю від Тані, Таня в вівторок флешку віддаси мені, добре? Я була банкрутом і Таня мені любязно позичила гроші на маршрутки, дякую, я віддам тобі Таня. Поїхали звідти в центр там ще погуляли трохи і поїхали додому.
П'ятниця. Цьому дню я присвячую найбільшу
частину свого посту. Доречі, всі ці фотографії з п'ятниці, мене я думаю Ви маєте впізнати, блондинка, така файна дівчинка - Діана, дівчинка з коричневим волоссям, шатенка це в нас Ліза, такий собі ходячий позитив, ну і Стас, його зразу видно в нашій дівочій компанії. Це був особливий день. 9:30 я вже була в центрі, на
прохання Лізи, але вони трошечки затримались, ну так, 10:20 вони вже
прийшли. Але то було того варте. На мене накинулась Діана, і Ліза
прийшла, і обнімашкиии. Це було так мило, хоча в середу це було більш
ефективніше. Ліза вручила мені листа, і я почала його голосно читати,
мій акцент український, ехх.. А в конверті ще були цукерки і мілка, ааа.
Ліза знає моє слабке місце. Ми злопали мілку, а інші цукерки в мене
були на руці і ми їх згризали, ахаха. Потім купили яблуко в карамелі і
гризли його, наступна наша зупинка була - магазин окулярів. Ми
переміряли цілу купу окулярів, але так і не обрали Діані :с А потім
прийшов Стаас. І вся компанія в зборі. Ми пішли на Ратушу, наверху ми
вже були "ні живі, ні мертві", але на Ратуші відкривається чудовий
краєвид на Львів, то якщо Ви у Львові, Ви зобов'язані побувати там. Далі
макдак, ну звичайно. Там було вже купа фоток, ми дурачились, я бавилась
з колою, я чекаю відео від Діани. Це було щось. Об'їлись і продовжили
свій тур по Львову. Побували на слоні, ахаха, покатались на горці, потім
були в церкві св. Юри. Час йшов на диво дуже помало, добре, що хоч
грози не було, зато в прогнозі було в планах, хоча ні, гроза була вже в
10 вечора, і то така грозища. Ахахаха, парк. Я згадала відео, о таак,
папараці, це я також дуже добре пам'ятаю, було 2 забіги, ахаха, ті
дівчата просто мега. Парк - знову море фоток, і так, і сяк, і з губками, і з
ногами і пальцями, ахаха, в різних ракурсах. Живчик, біла штука, чи то
вафлі, я не знаю. Прийшли знову в центр, там Діані треба було карту. Ми
стояли пів години і вирішували хто піде за картою, Діана сама не хотіла,
та і ніхто не погоджувався. Ай нід сам мееееп, гів мі іт, меееп, ай нід
карта, Здрастє, мне нужна карта, КАР-ТА. Ахахаха, це треба було бачити,
і тут ми проходимо біля того ларька, ніхто не йде, але я прям
супервумен, ахаха, пішла і взяла, а то всі такі вперті, ох, не можу я.
Знову купа фоток, ми з Діаною падали, і фотки в стилі - ти живаааа. Стас
такий діловий, капець, по двох тлф зразу говорив, бізі мен. Далі кава, і
знову купа фоток, не знаю скільки там точно фоток, але їх дуууже
багато, на кожному квадратному метрі робили по 50 фоток, це ж Львів.
Потім ми вже була дуже вбитими і ми просто сиділи на бруківці в тіньку і
говорили. в нас була жара, але покрапував маленький дощик час від часу,
я шукала фонтан, але блін, його не було, а біля Оперного ще не включили
:с Останню свою годину ми провели біля Оперного, ми знайшли собі місце
на сонечку і сиділи там, сумували, бо вже треба було розставатись. Ехх,
обнялись на прощання раз, потім щераз, і щераз, сіли на дорожку, ну і ще
разочок обялись. Розставишки - печаль :с І я пішла.. так сумно, але саме головне, що ми зустрілись, ми ж флексери і мрія номер 1 після закінчення всіх турів - ЗУСТРІЧ. Все я крута, я зустрілись в один день зразу з 3-ма флексерами, в планах ще 46 флексерів, ахахаха. Ну так, звичайно, зустрітись зі всіма не вийде, але може колись в майбутеьому потрошки та й зустрінемось. Так класно знати, що майже в кожному місті і області є принаймі одина людина, яка на мене чекає, і якщо часом я кудись їду, в якесь місто, то це означає, що зустріч гарантована, адже ці люди.. вони завжди знайдуть час для зустрічі. І так, п'ятниця була неймовірна, і як каже Діана: "Таке відчуття, що я вас знаю 10 років." Ці 8 годин, вони незабутні, це були 8 годин щастя з вами, я вас дуже люблю, дякую за такі чудові спогпди, які ви залишили після себе. І ми ще маємо зустрітись, тааак, і ми зустрінемось! Дякую за увагу, а я йду спати.
Солодких снів всім. Надобраніч :3
Немає коментарів:
Дописати коментар