Останній день червня і незабутня п'ятниця! :)

   Привіт! Ось вже 30 червня, останній день перед наступним місяцем - липнем. Вже пройшов один місяць літа, що Ви зробили путнього?) Задаюсь тим же ж самим питанням собі, але не знаю відповіді. Ну, моє літо не тривало цілий місяць, а лише трохи більше 2 тижнів, але, що я встигла зробити за ці 2 тижні? Спала до 12, гуляла, дивилась фільми, слухала музику, сиділа ВК, говорила по телефону і все. Але такі речі ми робимо буквально кожен день, так не цікаво проводити літо. Та ще й до цього всього, я захворіла, сижу і їм антибіотики, умудрилась я. Погода не сама найкраща, сонце, то є, то немає, то дощ... Ось так і є. Настрою майже немає. Взагалі зараз якийсь не найкращий період в моєму житті, не чорна, а сіра смуга. Все руйнується, навіть не взявши початку, я розчаровуюсь в собі і в оточуючих. Щось в я стала дуже песимістичною. Десь пропала моя усмішка. Щось не те, але, що саме не можу оприділитись. Так все звалилось на мене, є дуже багато всього зараз, треба би розібратись в своєму "хламі", може хоч тоді стане хоч на краплину краще. Я не жаліюсь на життя, просто хіба не можна зробити його для мене хоч трішки простішим? Я розумію, це випробування і вони очікують всіх, але не все ж зразу. Так не має бути. Цей блог він як такий своєрідний щоденник для мене, але він не дуже особистий, бо його читають люди.. Не знаю, може деколи простіше виговоритись, може тоді стане легше. Ну ось, я виговорююсь, легше не стає, лікарю, скажіть, що зі мною? Мені хтось допоможе? Чи всім начхати на мене.. Я не хочу, щоб мене жаліли я просто бажаю допомоги і хочу виговоритись. Зараз не все так солодко, як хотілось би, але це життя треба звикати до того, що є. Якийсь цей пост дуже сумний. Вибачте.
   Давайте поговоримо про щось, більш приємне. Візьмемо, наприклад, п'ятницю. Я вже хвора з екзаменів ще, але ось зараз почала лікуватись, не зважала на кашель, але так не треба робити. Як тільки захворіли одразу ж починайте лікуватись і зверніться до лікаря, краще не затягувати з цим. Отже, в п'ятницю до мене прийшли мої подруги, як би так сказати - навідатись. Прийшли до мене фільм дивитись. Понакупляли всього і ми сиділи і лопали все і дивились "Пункт призначення 3", це була така сміхота. Спочатку ноутбук намагались кудись запхати, щоб все було видно, потім вилізли на моє ліжко, Таня колу розлила, потім злізли, нарешті почали дивитись, але ніяк не могли почути, що там говорять, бо хрумали чіпси, ахаха. Спокою не було ні хвилини, бо мій малий бігав туди-сюди, потім кричав з вулиці, ось так от. Додивились фільм, захотіли подивитись ще один, але передумали і пішли в "ЧАТРУЛЕТ", спочатку не могли зареєструватись, потім зареєструвались і тут понеслось. Ось тут ми дійсно насміялись. Початок був надто не передбачуваним. Включилась камера, я сижу на кріслі, дівчата позаду стоять чекають, включився якийсь хлопець з Грузії, вроді, і тут як ніби дівчат і не було, хто на землю, хто на балкон, одна я сижу на кріслі і сміюсь. Ну потім було все нормально, вже всі були, спілкувались англійською, і такі: "А ти не пам'ятаєш як буде то по-англійські? А як буде сказати так? А як то слово буде?" Англічанки великі :) Потім попались дуже милі хлопці, ми співали, сміялись, балакали, але потім вони пропали, вот печаль :( Потім попався якийсь збоченець і показав всім свої "принади", це був просто капець. Ржунімагу. Потім нам якийсь хлопець на гітарі грав, було весело. Висновки з дня: поламаний стілець, ноутбук тріснув, 2 упаковки підгорілого поп-корну, пуста пляшка під столом, на ліжку бардак, салфетки по землі, але купа емоцій і сміху. Щоб отримати щось хороше, треба чимось пожертвувати. День був хорошим і це все було того варте.
   Ось і все, дякую за увагу,
   завжди Ваша Ілося.

Радості повні штани.©

    Привіт, всім моїм читачам! Зайшовши сьогодні на блог я приємно здивувалась і не змогла не написати Вам цей пост. Я час від часу трохи пропадаю, тому вибачте мене таку. Я хочу, щоб це літо мені запам'яталось надовго, тож намагаюсь проводити чим побільше часу зі своїми друзями, роблячи різні непередбачувані речі. А, так, що ж такого я помітила? В мене появились нові читачі! Малайзія, Бразилія і Велика Британія, єхууу. Ваші перегляди, мене приємно тішать, я рада, що Ви мене читаєте, продовжуйте в тому ж дусі, я буду робити все, щоб Вас втримати тут, щоб Вам подобалось. Я дуже рада :) Дякую, Вам за таку радість.
   Ось і прийшов майже цілий місяць літа, сьогодні 24 червня, і залишилось 6 днів до кінця червня. Літо, воно таке, швидке і майже не помітне. В мене знову міняються смаки на музику, і хочу з Вами поділитись своїми улюбленими піснями.

Nickelback

• Nickelback – Rock Star
  
• Nickelback – This Afternoon
• Nickelback – Someday
• Nickelback – Animals
• Nickelback – If Today Was Your Last Day
• Nickelback – Photograph
• Nickelback – Lullaby
• Nickelback – I'd Come For You
• Nickelback – How You Remind Me
• Nickelback – Far Away
• Nickelback – I'd Come For You

The Script

• The Script – Live Like We're Dying
• The Script – That's my home
• The Script – Nothing
• The Script – Breakeven
• The Script – Hall of Fame (Original Version)
• The Script – Anybody There
• The Script – Hurricanes
• The Script – Fall For Anything
• The Script – Six Degrees of Separation
• The Script – Walk Away
• The Script – We Cry
• The Script – If You Could See Me Now

30 Seconds To Mars

• 30 Seconds To Mars – This Is War
• 30 Seconds to Mars – Up in the Air
• 30 Seconds To Mars – Hurricane

Three Days Grace

• Three Days Grace – Never Too Late
• Three Days Grace – Life Starts Now
• Three Days Grace – Get out alive
• Three Days Grace – Time Of Dying
• Three Days Grace – Pain
• Three Days Grace – Riot

Nirvana

• Nirvana – Smells Like Teen Spirit
• Nirvana – Come As You Are
• Nirvana – Rape Me

The Pretty Reckless

• The Pretty Reckless – Cold Blooded
• The Pretty Reckless – Goin Down
• The Pretty Reckless – You Make Me Wanna Die
• The Pretty Reckless – Just Tonight

Kevin Rudolf

• Kevin Rudolf – Coffee And Donuts
• Kevin Rudolf – Scarred
• Kevin Rudolf – She Can Get It
• Kevin Rudolf – Let It Rock (Feat. Lil' Wayne)
• Kevin Rudolf – Don't Give Up
• Kevin Rudolf – In The City

Yellowcard

• Yellowcard – Fighting
• Yellowcard – For You, And Your Denial
• Yellowcard – Breathing

    Ось так от. Тепер тільки ці пісні і слухаю. Послухайте, може і Вам вони припадуть до душі.Слухайте пісні, насолоджуйтесь життям, робіть непередбачувані вчинки, дійте, все в Ваших руках, все залужить лише від Вас самих.
    Завжди Ваша, Ілона.

Початок чогось нового..

   Привіт, ті хто все ще хоч раз в тиждень навідується до мого блогу. Перегляди мене тішать, навіть в Нідерландах мене почали читати, вуху, дякую Нідерланди, так тримати :) Сьогодні я офіційно завершила 9 клас, базову школу середньої спеціалізованої школи, отримала атестат, який в своїх руках потримала тільки 5 хвилин, бо так як я не йду після 9 класу, атестати зберігаються в школі, але оцінки я встигла подивитись. І так, за останній екзамен географію, я отримала 10, так, я це зробила і все ж таки довела все до кінця. 9,7 - середній бал, досить нормально, звичайно хочеться більше, але цей рік я трохи підхалявила, тож маю те, що заробила. Так, я закінчила 9 клас і сьогодні офіціно почались мої законні канікули, але зараз я чомусь не можу сказати, що В МЕНЕ КАНІКУЛИ, якось не відчувається. Зараз я сижу на стільчику і слухаю "Milo Greene - What's the matter", а ноги печуть, бо Ілона, як завжди, шукає пригоди, ахаха. А коротше кажучи я залізла в кропиву, не спеціально, просто йшла і не побачила, шо там майже ціле "поле" кропиви, а вихожу назад вже не було, тому я пішла через то все, вааах, мої бідні ноги, всі червоні, лол. Є вже деякі плани на літо, тож буду потрохи втілювати їх в життя, сподіваюсь, що все вдасться зробити. Це літо я бажаю запам'ятати на все життя, в принципі, так як і кожне хочу, але не вдається чомусь, тож думаю, що цього року все має бути по-іншому. Реально, хочеться щось зробити таке безглузде і непередбачуване, будемо старатись. До кінця літа ще 78 днів, не все втрачено ще, тож треба брати бика за рога.
   Цей пост вийшов не дуже великим, просто в мене вже не залишилось ніяких сил після сьогоднішнього "бурного" дня, я як вичавлений лимон. Чекайте моїх нових постів, нарешті в мене появився час, тож буду звітувати при першій же можливості, не покидайте мене, пам'ятайте і навідуйтесь час від часу, я буду дуже рада Вам.
   Дякую за увагу, всім хорошого відпочинку,
   завжди Ваша, Ілося :3

English - done!

    Хелоооу, май діар френдс. Зараз у мене дуже хороший настрій, і прийшла я тільки, що з екзамену. Отже, підсумки щодо екзаменів: біологія - "9"; українська мова - "10"; математика - "10"; англійська - "11". Поки, що оцінки такі, попереду ще останній екзамен - географія, і я вільна, в мене нарешті буде справжнє літо. Сьогодні була англійська і це був, мабуть, один з найнезвичніших для мене екзаменів. Попередні три екзамени пройшли спокійно, а англійська виділилась серед них. 27 білетів... Вчора з самого ранку взялась вчити їх, і аж до 3 ночі вчила. Вчила - вчила, і в кінці дня я зрозуміла, що 9 з них я взагалі незнаю, а решта знаю більш-менш, і це були тільки усні, але сил в мене вже не було, тож я поставила будильник на 6 ранку і лягла спати. Встала в 5 ранку, і почала далі вчити білети. Було дуже страшно, ні один екзамен я так не боялась як англійську. Спала я всього лиш 2 з копійками години, але тим не менш відчувала, що виспалась. Що за чудеса? Це глюки перед екзаменом, напевно. Загалом, довчила інші білети, ну як довчила, просто прочитала, знала я один білет бездоганно, а інші просто нормально. Білет був 26, але він був замальований, тож його цифра була 3. І тут вже всі зайшли, майже всі здали, і тут заходимо останні я з Христиною, і переді мною десь 16 листочків з карточками, треба вибирати, а я стою і розумію, що зараз все залежить від мене, який виберу такий і буду розказувати, а саме головне те, що самі важчі тексти ще ніхто не витягнув, там було про технології, науку, довкілля, виставки, і всі вони були там. І ось, моя рука тягне якийсь листочок, карточка... карточка під номером 3!!! Ааааааа, я просто не повірила, це 3, 3, 3, 3, це той, що я знала найкраще. Я шокована стою. Взяла листочок і пішла писати, все пройшло досить добре. Розказала усне все добре, потім мене запитали про мого кумира, а я хотіла сказати про Джима Кері, але з голови вилетіло його ім'я, і я така: "This is an actor. His name is... is..." Перед очима фільм "Маска", в голові крутиться Ейс Вентура, а згадати не можу його ім'я. Я затупила, феееейл. Але все добре закінчилось, маю 11. Я задоволена. Ось воно щастя.
   Всім хорошого настрою,
   завжди Ваша Ілося.

- || - || - || -

   Хто я така? Звідки взялась? Ці питання я неодноразово собі задавала. А й справді, хто я така? Я проста людина, точніше особистість, як каже книжка з біології. Я людина, яка живе на цьому світі завдяки своїм батькам, я живу і радію кожній хвилині прожитій на землі. Я світло-русява мрійниця з сіро-голубими очима. Я, як і кожна інша людина люблю спілкуватись з людьми, адже спілкування - це запорука взаємовідносин. Я дуже дружелюбна, ну як "дуже", достатньо. Зі мною легко знайти спільну мову, достатньо бути просто відкритою і щирою людиною. В друзях я ціную щирість і чесність. В мене мало друзів тому, що не кожен може ввійти до мене в довіру. Я так, би мовити, трохи вибаглива до друзів, через мій минулий досвід. Мій характер. В мене дуже не звичний характер, він не ідеальний зовсім, я капризна, лінива і вредна дівчинка, але не зважаючи на все це, мої друзі мене люблять такою, яка я є, а це саме головне. Я обожнюю музику, тому мене може дуже легко звести з розуму якась пісня, і я її ладна слухати 100 раз, без перерви. Я не ординарна і не врівноважена людина, мій настрій дуже мінливий. Мій мінус - обіжаюсь. Так, я обіжаюсь, не дуже часто, але таке буває. Я та людина, яка любить чекати на дощ. Знаєте чому? Тому, що після дощу буде веселка. Звучить безглуздо, але це я. Я ніколи не відмовлюсь піти погуляти у дощ, але якщо і піду, то без парасолі. Люблю дощ, під ним я така, яка є. Буває, впадаю в дитинство і хляпаю в калюжах. Літнім спекотним днем, це якраз саме те, що треба. Я дійсно, трохи божевільна. Люблю подорожі, люблю довгу дорогу, люблю поїзди, так, саме поїзди. Була б моя воля, сіла б в перший же потяг і рушила кудись, навіть не знаючи куди. Обожнюю море, але якщо б мені сказали обрати між морем і океаном, я б вибрала океан. Не люблю коли на світлофорі жовте світло, знову це очікування, ми лише живемо в очікуванні чогось, чогось хорошого. Теж саме з світлофором. Витрачаємо час в пусту. В моїй голові дуже багато різних спогадів, моментів з життя, більше приємних звичайно, загалом є, що згадати. Я не скупа на усмішку, обожнюю усміхатись прохожим, це така радість. Солодке, обожнюю, але треба знати міру. В мене вдома завжди можна найти солодке, є коробочка, яку є час від часу попонюю цукерками. Люблю троянди і піони, такі красиві квіти. Так приємно отримувати квіти. Зараз в моєму оточенні друзів, лише ті, хто цього дійсно вартий, лише самі кращі, ті, які завжди зрозуміють і підтримають, вислухають і дадуть пораду. Мені багато людей подобається, але є одна людина, яка мені особлива дорога. Я взагалі зовсім не ідеал, я дівчина з характером. Мене практично все задовільняє, кому я не подобаюсь, знайте: я мінятись не збираюсь, якщо вам щось не подобається в мені, це вже не мої проблеми, підлаштовуйтесь під мене, або йдіть з миром. Я така, яка я є і це мене цілком задовільняє. Є мінуси, звичайно, але хто в наш час немає їх? Я не така як всі, я "не стабільна".

Моя нісенітниця :)

   Привіііт. Сьогодні 4 червня, по плану в моїй школі проводився 3-ій екзамен, цього разу це була математика. Охохо, багато хто не хоче про неї і чути, а я от якось навпаки, можливо навіть мені трохи "паралельно", і люблю і не люблю, але все ж таки більше схильна до першого варіанту. Чому не люблю? Бо бувають деколи дуже дурні теми, і хоч розжовуй мені це 10 раз - не зрозумію, але вже за 15-тим разом це все зрозумію і засвою в своїй голові, деколи трапляються цікаві теми, але тут такий "облом", весь час цікаві теми тривають по 2 уроки, ну чому все завжди так? Не розумію. Отже, математика вдалась, чесно кажучи, я задоволена, все написала. І тут ми такі з дівчатами йдемо додому щасливі, якийсь перехожий: "О, ну точно екзамен на 5 здали!" Дійсно, було видно по нашому настрою, що практично все вдалось. Чому "практично"? Бо ще оцінки не відомо, тому не будемо загадувати наперед. Попереду ще всього лиш 2 екзамени, і якось так дивно, але ці 3 так швидко пройшли, я й не сумніваюсь, що так пройдуть і наступні 2. Так боялись ДПА, а все навпаки, зараз вже все нормально, валер'янка не пригодилась, фууух.Я щаслива, напевно, це найкраще, що може бути.
   Літо. Аж не віриться, що те чого ми так сильно чекали - вже наступило. Так, воно то наступило, але щось по погоді не дуже і видно, що літо. Дощик і хмари - це наша погода, погода у Львові принаймі така. Деколи з-поміж хмар прорізаються промінчики сонця, проте така радість не надовго, бо тут як тут - дощ. І зараз би хотіла прокричати: "ХОЧУ ЛІТААА!", але не можу, бо літо вже на дворі, що ж  чекаємо кращої погоди.
   В навушниках лунає "Гудімов - Навесні" і настрій починає набирати значних обертів. Ця пісня дійсно піднімає настрій, спробуйте :) Взагалі, я як завжди погружена в музику, меломанка така я. Хочу більше і більше музики, і взагалі хочу сходити на якийсь концерт, треба буде задуматись над цим.
   Знаєте, цей пост мабуть ні про що, просто моя "білібурда". В голові дуже багато хламу, і треба його позбуватись, бо на нове місця не буде. В моєму житті з кожним днем відбуваються якісь зміни, я про щось дізнаюсь, одні люди приходять, інші йдуть, я засмучуюсь і радію водночас, бувають і сльози, але вони, мабуть, скорше від радості або від цибулі. Наше життя не передбачуване і міняється кожної секунди, радійте життю, бо воно того варте. Чорні і білі смуги - це все нісенітниці, якщо захочеш, то біла смуга в тебе буде тривати стільки, скільки сам цього забажаєш: ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД НАС САМИХ, і це треба пам'ятати. Тому живіть в радість і не відмовляйте собі ні в чому.
   Завжди Ваша,
   мрійниця Ілося.

Довгоочікувана зустріч! :3

   Привіт, чудікі. Хей-хей, я знову з Вами. Вибачте мене, я дуже вибачаюсь, що так довго не писала, я просто реально немаю можливостей, все проти мене, тож ніяк не можуть дійти руки до блогу. Я була по вуха в своїх справах. По-перше, день народження, я три дні підряд гуляла і завтра ще йду, тож відповідно приходила дуже змучена. По-друге екзамени, вже ось 2 екзамени пройшли, ще попереду 3, готуюсь я потрохи і хочу вже чим по швидше їх здати і жити собі спокійно, насолоджуватись літніми канікулами. До речі, з першим днем літа Вас! ;3 Ура, ми дочекались цього, так, але мені треба ще пам'ятати про екзамени. Ілоно, не розслабляємся. Ох, ДПА зводить з розуму, ці нерви і час... Але кожен це має пережити і я зможу, вже наполовину, ще трошки залишилось. Пару слів про день народження.. воно вдалось, своє 15-річчя я відствяткувала досить не погано, спочатку з родиною, потім в компанії і друзів, море емоцій, спогадів і привітань, було дуже приємно. І моя колекція лаків, лишень, збільшилась аж на 8 штук, ахаха.
   А зараз ми наближаємось до головної частини мого посту, бугагага :Ь Мабуть, сама назва щось говорить сама за себе, але давайте не будемо думати-гадати, я Вам все сама розкажу. Я вже колись розповідала, що в мене в планах є одна зустріч, яка мала б бути 28 равня, але її перенесли на 27 число, але це не міняє нічого, "від перестановки доданків - сума не міняється". Отже, розпочнемо(відкриємо занавісу таємниць :D). Що ж це за "довгоочікувана зустріч"? Це зустріч з моєю вишнею :3 Я знаю, що ти це читатимеш, і пост цей присвячується тобі. Вишня? Що за вишня? Ілоно, що з тобою? Ахахаха, добре-добре. Розкажу Вам що ж це за вишня, це Соколко Юлія Анатоліївна, моя чудова подруга. Познайомились ми з нею завдяки FLEX-у, і я дуже вдячна йому за це, адже таких людей ще треба пошукати. Я дуже рада, що з тобою познайомилась, ти дуже хороша людина, і ти сама знаєш нашу печальну історію(я про овер 800км). Ми спілкуємось вконтакті, буває  по телефону і по скайпі(доречі, треба буде вже в скайп виходити), от я реально дуже щаслива, що маю тебе. Дякую за все, я тебе обожнюю :* І так, приїхала Юля зі своїм класом і ще якоюсь групкою дітей до мене у Львів, Ви просто не уявляєте, яке це щастя дізнатись, що близька для тебе людина приїжає до тебе. Ми вже з нею знайомі пів року, і вона мені вже як сестра, розуміє мене і підтримує, ось, що саме головне, ми ще листувались, але щось поштарі відправляють листи не в нашу користь, листи до нас просто не доходять :( Львів нас трохи підвів своєю погодою, на минулому тижні була чудова погода, сонечко, а на цьому - дощ, який йде цільми днями і це мені починає надоїдати(шикарне в мене літо). Ми цю зустріч дуже довго чекали, рахували дні, а тут - дощ, плани були зовсім інші, але ніхто незнає, що буде завтра... Так, в результаті в нас було близько 1,5 години, це по-перше дуже мало, по-друге не всі ці 1,5 години ми провели мирно. Спочатку ми посиділи десь пів години в моєму улюбленому кафе, ну тепер це Юлине улюблине кафе теж. Потім ми бігали по місту в пошуках цукерків, потім в пошуках сувенірів, потім походили по Вернісажі і побігли на трамвай. Це треба було бачити, як ми бігали по місту. Сіли на трамвай і мали їхати в готель, але дзвінок все розставив по-іншому, ми вибігаємо з трамваю і біжимо назад в центр.

Ось це я, з власною персоною сижу на мокрій лавочці. До речі в руках у мене пакуночок від Юлі, подарунки на моє день народження: відкритка дуже мила, резинка шикарна, футболка *-*, кулончик, 2 лаки і лист(вроді нічого не забула). Дякую щераз :*

 А це я вся така уважна, читаю свій лист, який я відправила Юлі :D

Оххх.. це просто не передати в двох словах. Там ми сіли на мокру від дощу лавочку і почали фотографуватись, щоб були хоч якісь фотографії, а то їх було дуже мало. Прям як в кіно, чесно, якийсь бойовик чи триллер. Але незважаючи на ці пригоди, я всерівно залишилась під враженнями від зустрічі, можливо саме така зустріч в мене буде ше довше триматись в голові. Я була дуже щаслива, що врешті решт ми все ж таки зустрілись. Юля - найближча людина для мене серед усіх флексерів, тому зустріч з нею була удвічі приємніша. Дякую, тобі за зустріч, люблю тебе <3
   Дякую всім за увагу, солодких снів.