Привіт, я знову з Вами. Чудовий настрій, погода ясна, але щось я підозрію, що скоро піде дощ. Я прям екстрасенс. Сьогодні субота, отже це означає, що почались вихідні, лише два маленьких дні, але це вже щось. Хоча ці вихідні в мене будуть не зовсім спокійні, купа д/з, треба підготуватись до контрольних, зробити практичні, вивчити вірш, повно презентацій і рефератів. Не мало, правда? Це просто ЗАВАЛ. Як я це все встигну, ааа? От напишу цей пост і піду шось вчити. Підходить кінець навчального року, і треба виправляти мої оцінки, бо з такими оцінками як в мене зараз не можна закінчувати школу, от я і роблю по 10 презентацій і рефератів, щоб хоч якось виправти оцінки. В І семестрі я мала дві "7" і одну "8", решта все "9","10","11","12", загалом я була задоволена оцінками, ну не рахуючи ті вісімки і сімки, але цього семестру шось не те, в мене оцінки пішли вниз - фізика,право,укр.мова. Але я постраюсь їх виправити.
- Тато, а ми поїдем цього року на море? - запитала я.
- Ілона, а в тебе як з оцінками? - відповів запитанням на запитання тато,ехх, краще б не питав.
- Та нормально, є вісімка, а решта все нормально.
- Вісімка? Ілона, я так бачу ти не хочеш на море.
- Хочу.
- Я шось не бачу. Якшо будуть вісімки, я вже не говорю про нижчі оцінки, ти на море не поїдеш, лишишся вдома.
- Нууу, тато.
- Йди вчитись.

Наша розмова з татом. Ось так от, так шо я маю вчитись, але це не дуже хочеться робити. Весна вже прийшла, і про навчання просто неможливо думати. Я лінтяйка, я знаю. Але я постраюсь, моя доля залежить від оцінок, чомууу? Я хочу на море. Я хочу в Карпати в табір. Я хочу вчитись в Польщі. Я хочу морозива. Я хочу побачити багатьох важливих для мене людей. Я хочу штани нові. Я хочу, хочу, хочу, але це все залежить від оцінок, ну крім морозива :)
Цей пост вийшов не великим, тож вибачте, якщо не виправдала Ваші сподівання. Наступний пост постараюсь зроби більшим і цікавішим.
Завжди Ваша, Ілося :*
- Тато, а ми поїдем цього року на море? - запитала я.
- Ілона, а в тебе як з оцінками? - відповів запитанням на запитання тато,ехх, краще б не питав.
- Та нормально, є вісімка, а решта все нормально.
- Вісімка? Ілона, я так бачу ти не хочеш на море.
- Хочу.
- Я шось не бачу. Якшо будуть вісімки, я вже не говорю про нижчі оцінки, ти на море не поїдеш, лишишся вдома.
- Нууу, тато.
- Йди вчитись.

Ще я помішана на картинках з видом моря.
Наша розмова з татом. Ось так от, так шо я маю вчитись, але це не дуже хочеться робити. Весна вже прийшла, і про навчання просто неможливо думати. Я лінтяйка, я знаю. Але я постраюсь, моя доля залежить від оцінок, чомууу? Я хочу на море. Я хочу в Карпати в табір. Я хочу вчитись в Польщі. Я хочу морозива. Я хочу побачити багатьох важливих для мене людей. Я хочу штани нові. Я хочу, хочу, хочу, але це все залежить від оцінок, ну крім морозива :)
Цей пост вийшов не великим, тож вибачте, якщо не виправдала Ваші сподівання. Наступний пост постараюсь зроби більшим і цікавішим.
Завжди Ваша, Ілося :*
Надеюсь, на море в Ильичёвск приедешь?:D
ВідповістиВидалитиЯ сподіваюсь )
Видалития б дуже хотіла до вас заїхати :)