PDO#1

Привіт всім жителям планети Земля! Ахахах, дотепниця я. Пройшов вже майже місяць з того часу як я побувала на ПДО в Києві, але все ніяк руки не доходили до цього... Але сьогодні, я нарешті вирішила написати, о 12 ночі, настрій просто аж зашкалює. 
Отже, почнемо нашу історію. ПДО - це Pre-Departure Orientation (PDO), нашою мовою - передвід'їзна орієнтація. Це щось типу такого табору на 4 дні, де розказують про США, традиції, правила, школу, друзів... коротше кажучи, готують нас до Америки. Якщо ви станете фіналістом, то вас чекає це, і це саме круте, що може бути.
В мене було 1-е ПДО, з 23-26 червня. І як тільки прийшов лист, я одразу почала відраховувати дні до 23 червня. Виїзд зі Львова був о 20:00, 22 червня, з нашою львівською шайкою флексерів. В нас було супер-пупер купе, наших 3 купе було, бо через 2 години до нас підсіли тернопільські фіналісти, загалом ми наробили всякої вкуснятіни, їли морозиво по колу, співали пісні, грали ігри, дивились мультіки, розважали себе як могли. Поспати багато не вдалось, я, особисто, спала десь 4 години. 

Моєєєє *-*

О 6 ранку ми прибули до Києва, нас зустріли аламні, і шнурочком ми всі пішли до фонтану, де чекали всіх інших. Знову ж таки, на вокзалі ми розважали себе як могли, потім нам принесли сніданки з маку(я напевно вже в США поїду пампушком, аххах), ми об'їлись і продовжували наші "пляски" і ігри типу "я їду в Карпати і беру з собою... Нє, ти не їдеш з нами. НЄ, Я ЇДУ", які не давали нам спокою. 
Потім ближче до 10, за нами приїхав великий червоний автобус. Ми всі гарненько спакували наші речі і залізли всередину, і почухали в наш санаторій. Приїхавши, нас розділили по кімнатах, в кімнаті є душ, туалет(нам пощастило, в нас зламані замки були), і ще 2 кімнати по 3 людини. 302 кімната, користуючись нагодою, передаю вам вітання, ви найкращі сусіди. Взагалі, говорити про наше ПДО можна вічно, але я постараюсь скоротити. Нас розділили на 2 команди, голубу і жовту (патріотично так), і на класруми, їх було 3, нам видали папки з розкладом, правилами, бейджики, воркбуки і пляшки з водою з нашим ім'ям. Питання, яке найбільше турбувало мою бабусю: "Ілоночка, тебе там хоч добре годували? А то шось ти схудла." Так, годували нас там добре, 3 рази на день + між сніданком і ланчем, ланчем і вечерею були джусбрейк(сік, булочка/печенько), так шо їжі було достатньо, що навіть ще не доїдали. Хочете, я вам розкрию таємницю ПДО? Що ж це таке насправді? Це підйом о 7:30 і сніданоксесіясесіяджусбрейксесіяланчсесіяджусбрейксесіявечеряівнінгективітісон. Вечером ми пішли на вулицю, нам дали листок з речима, які треба було найти за якихось 15-20 хв, це було весело і дуже смішно, бо деяких речей ми аж ніяк не могли мати з собою(камінь в формі серця, живого равлика, 5 комарів, жіночий і чоловічий журнал і тд і тп), тому в хід пішла наша креативність. В перший день я була рада, що доповзла до ліжка, бо моя п'ята точка не витримувала стільки сидіти на одному місці і слухати-слухати-слухати тому, прийшовши в кімнату, я одразу лягла спати. 

P.S. він об'ївся борща, це не помада >.<

Ігора гроші, аххах
125$

Наступного дня вже все здавалось милішим і приємнішим тому, що Я ВИСПАЛАСЬ. Насправді, сесії були цікавими, бо наші вчителі намагались зробити їх веселими, показували різні сценки, грали ігри, малювали (о, наш український хлопець був шикарним :)... Дивним було те, що з деякими людьми, які були в різних зі мною командах, я бачилась лише вечером на івнінг ективіті, бо на сніданку/ланчі/вечері ми мали сідати зі стафом і говорити на різні теми англійською, це було наше дз. Часу на якісь балачки, чи навіть просто зайти в кімнату не було. В 2-ий день в нас було 4 класи: японська чи китайська (не пам'ятаю, вони якісь схожі, аххах), танці, спорт і філософія. Було надзвичайно весело на кожному з них. Знову лайтс аут. 

Це ми робили селфі на коридорі, коли мали якихось 5 вільних хвилин.

Night talks, I miss all this.

Селфі з сусідами, ну як без цього.

Ранок. Підйом. 3-ій день зустріли ми з усмішкою, бо нас чекала піца паті вечером, але водночас було трошки лячно за екзамен ПДО, але ми все здали, і всі їдуть в Америку. Потім в нас була зустріч з випускниками програми, які розказували нам досить корисну інформацію. І нарешті, папапапам ПІЦА ПАТІ. Піц було куча, на кожному столі десь по 12 штук і всі різні, але її розміри просто шокували, вона була агрооооомна. Тут ми почали розписувати наші білі футболки (пс. ми домовились взяти їх, щоб потім розписати маркерами). Це було смішно спостерігати як всі бігали з маркером в руці і просили, щоб її розписали. А вечером ми мали тім спіріт, голуба vs жовта. Ми розмалювались нашими кольорами, поодягали одяг нашої команди, мали гасла і плакати з нашими символами. Канєшно, голуба команда найкраща <3 Після цього, нас чекав ще один сюрприз - s'more, якщо ви не знаєте, що це, то ви багато втратили, бо це сааама крута вкуснятіна: печенько, шматочок шоколадки і маршмелоу на вогнищі, ммм. З бурними емоціями ми пішли спати, це були остання ніч і нас заклеїли скотчем, наша кімната сама крута, бо бачила як всіх заклеювали. 

Ван мор селфі.

S'more ^^

Pizzaaaaa party, ehhh.

Яскраві моменти.. Хочеться назад :(

Crazy flexers, ahaha

Go BLUE! Yeap, we won!

Новий день. Останній день. Ми встали, поскладали свої речі в сумки, позносили в класрум і пішли снідати. Потім нас чекала ще одна лекція щодо візи, далі огляд тесту і нам роздали yearbook, де були контакти всіх фіналістів і фотки. Під час ланчу нам сповістили хто ж виграв, вгадайте хто? Звичайно, голуба, єіііііі. Нам роздали сумки синенькі з емблемою ФЛЕКСу. На цьому наше перебування в санаторії закінчилось, ми попакувались в автобус і поїхали в посольство США. Всі отримали візу, хоч так хвилювались щодо неї. По дорозі на вокзал, ми заспівали Let me see your funky chiсken, вкінці добавивши - let me see your AZAZA. Не всі зрозуміють, бо це наше, в більшій частині моє, аххаха. Далі: вокзал, прощання, фотки, гітара, пісні... Ми їхали крутим швидкісним поїздом, тож за 5 годин ми були вдома. От і казочці кінець, а хто слухав молодець.
Насправді, це були найкращі 4 дні. Я вдячна ФЛЕКСу за те, що звів мене з такими чудовими людьми, я рада, що вони зараз є в моєму житті. Це, напевно, були найяскравіші моменти. Всі такі круті, так хочеться знову їх всіх побачити і затиснути в міцних обіймах. PDO#1 u're the best anyway! Thank u for this time. Love u <3
Ще я в останній день нашого ПДО дізналась свою дату вильоту. 18 серпня. Рівно місяць я ще в Україні. Еххх..

Дякую за увагу, всім гарної ночі, нехай вам присняться американські пончики, аххах :)

І на кінець, моя футболкаааа :)
Її треба в рамочку.

       Not better, not worse, just different!