Tips for future winners ;)

Понеділок, 5 травня. Я сижу вдома, бо захворіла, кручусь на кріслі і раптом до мене приходить чудова ідея(так як я тут помираю від нудьги і передивилась вже всі серії Хауса), напишу я Вам трохи про Флекс і про поради на проходження турів, сподіваюсь, що Вам це пригодиться в майбутньому, і Ви не будете робити тих же ж помилок :)
Отже, почнем з самого початку. Є люди, які підуть на цей конкурс вперше, і для Вас це буде досить доречною і корисною інформацією, а є люди, які підуть вдруге, можливо і втретє, і якщо Ви саме та людина, яка проходила Флекс і не пройшла, моя перша порада для Вас - iдіть на Флекс щераз, якщо Вам дозволяє вік і клас, Ви точно не пошкодуєте. Як то кажуть: "Краще спробувати, ніж не спробувати і потім все життя шкодувати, що це не зробили". В багатьох може бути така ж проблема як і в мене була - не хочеться йти щераз, бо не хочеться щераз розчаровуватись, якщо не пройдеш. Тоді просто налаштуйте себе на те, що Ви йдете, щоб використати свій останній шанс, якого потім може не бути. Тому користайтесь такою можливістю!
1-ий тур
Думаю, якщо Ви хочете претендувати на звання фіналіста(велично так звучить:D), Ви мали б, перш, ніж писати коли будуть тури/де взяти згоду на обробку даних/чи треба зареєструватись і блаблабла, прочитати інформацію, яка закріплена в групі, тобто, де розписані основні запитання, які назрівають в учасників, а також вся необхідна інформація, яка Вам знадобиться в подальшому проходженні турів. Ось офіційна група України - http://vk.com/flex_ukraine, а це власне сам пост, де розписана потрібна інформація - http://vk.com/flex_ukraine?w=wall-11314235_124358, ще одне таке корисне посилання - americancouncils.org.ua, це офіційний сайт, де Ви також зможете найти усю потрібну інформацію. Отже, прочитавши всю інформацію, Ви можете спокійно очікувати дати тестування, яка буде проходити в Вашому місті, дата переважно появиться за тиждень, може за два, то ж Ви будете мати час, щоб підготуватись. 1-ий тур - це 15-хвилинний тест на знання англійської мови, 10 питань граматика і 6 питань по тексту. На перший погляд часу мало, так, але ось і перша порада - треба правильно розрахувати час. Це означає не зациклюватись на одному питанні, якщо не знаєте - пропустіть і робіть те, що знаєте, потім повернитесь. Збираючись йти на Флекс, заздалегідь зберіть всі необхідні документи, зробіть фото, роздрукуйте і заповніть згоду на обробку даних, щоб потім в останню ніч не було тієї мороки. На перший погляд завдання легкі, тому не варто морочити собі голову і наново вчити англійську від 1 по 9 клас, достатньо просто бути впевненим в собі, Ваш багаж знань за всі роки навчання англійської Вам допоможе, якщо Ви звичайно її вчили впродовж школи :) Ось тут (http://flex-exchange.ru/tests) є зразок тестів, які Вам допоможуть хоч трохи бути в курсі справи. Ще одна порада - в день 1-ого туру, буде багато людей, то ж не виключення, що Ви там затримаєтесь, їдучи на Флекс - купіть плитку чорного шоколаду (ну і воду можна захопити), перекусите якщо зголоднієте + настрій хороший. І сама-сама-сама головна порада, най-найважливіша - НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ! Ні в якому разі не панікуйте, бо в такому випадку Вам не місце на Флексі, він ще встигне "полоскотати" Вам нерви, очікуючи результатів турів. Спокій - запорука вдалого проходження турів. Очікуючи результати першого туру, Вам треба буде почекати до вечора, і Вам це видасться дуже довгою справою, і тут пам'ятайте - чим дальше, тим більше чекати. Так от, чекаючи результатів, не зависайте на сайті, займіться справою, або почитайте книжку або йдіть гуляти на вулицю, бо оновлюючи сайт сотню раз результати швидше не прийдуть. Чекайте :)
2-ий тур
Тут вже розписувати так багато не буду, бо поради ті ж самі. Отже, якщо Ви пройдете на 2-ий тур - ВІТАЮ. Чим дальше, тим складніше - 2-ий тур - 3 ессе за 30 хв(якщо я не помиляюсь), теж часу обмаль, то ж перш ніж почати писати, прочитайте теми ессе і подумайте, що Ви будете там писати. На 3 ессе у Вас є один листок А4 і ні рядочком більше, то ж викладайте все по справі, а не "лийте водичку". Теми для ессе життєві, як би Ви поступили в тій чи іншій ситуації, подумаєте - пишіть сміливо, і пам'ятайте - граматичні помилки не враховуються, то ж не заморочуйтесь сильно над цим. Знову ж таки, правильно розрахуйте час, щоб все встигли, а не так як я, писала 20 хв перше ессе, потім 2 ессе - 7 хв, і 3-тє за 3 хв. Написавши ессе, можете забути Флекс на 3-8 тижнів, це вже не 5 годинок почекати.
3-ій тур
Дзвінок про те, що Ви пройшли в 3-ій тур Вам видасться найщасливішим, і все ж йдемо далі. 3-ій тур: співбесіда, гра, слеп, ессе і АНКЕТА. Ессе буде вже 2, і на них 45 хв, поради, що і на 2 турі. Слеп - тест на знання англійської мови, тільки тут все не так просто як на першому турі, слеп складається з 2 частин - аудіювання і читання, по 45 хв на кожну частину, по 75 питань в кожній частині. На тесті важливо просто бути уважним, коли аудіювання - слухайте і не відволікайтесь, бо якщо відволічетесь, то прости-прощавай, пропустивши питання, все може зрухнутись і Вам кінець. Ще одна порада, яку треба було сказати ще на першому турі - не крутіться, коли пишите тести/ессе, не говоріть, бо Вам можуть поставити хрестик, два хрестики - папа ПДО і Америка, просто пам'ятайте, що тут кожен сам за себе і якщо і підкажуть, то велика вірогідність, що може бути і не правильно. І якщо вже точно не знаєте, який кружечок обводити, краще замалюйте будь-який(за схемою: ага, тут мало букв А, обведу-ка я А, раптом повезе). Гра буде з Вашою групою, тут будуть дивитись на Вас як на особистість і Ваші особисті якості, тому будьте справжніми і відвертими, і головне активними, бо якщо Ви будете боятись вставити два слова, Ви аж ніяк не будете в виграші. Співбесіда.. тут вже будете Ви говорити один на один з працівниками АС. Спочатку декілька питань на англійській мові, потім на рідній. По ідеї співбесіда триває 15 хвилин десь, але я зламала систему, бо я настільки балакуча, що я говорила говорила і говорила, треба ж все розказати, аххахах, моя співбесіда була десь 30 хвилин :D На співбесіді будьте самі собою, не хвилюйтесь, все вдасться! Ну і анкета, багато паперу, який треба заповнити до точно визначеної дати, оххх, поморочила я собі голову з нею минулого року... І знову, пам-парам-па-пам, після 3-ого туру Вам прийдеться чекати вже 3-4 місяці(як для кого) до квітня. Порада від людини, яка проходила Флекс вдруге, бо стала Флекс-лузером після 3-ого минулого року(тобто від мене, аххах) - чекаючи квітня, не заходьте в групу по 5 разів на день і не варто закидати стіну питаннями типу "коли резалти?" в березні, чекайте квітня, насолоджуйтесь життям, займайтесь своїми справами, як тільки результати будуть - Ви про це дізнаєтесь.
Ось так от, якщо є питання звертайтесь, завжди рада допомогти :) І удачки Вам на турах, все в Ваших руках ;) А поки, що насолоджуйтесь останніми тижнями школи, бо потім канікулииии! Єєєєєі.
Всім добра :3

#HaveFunInKyiv

Привіт :) Хочу потішити Вас новим постом, думаю Вам буде цікаво почитати. Отже, цей пост буде про збори в Києві, точніше про 2 незабутніх дні в Києві.
В Києві я була перший раз, тому радості було дуже багато, коли я мала їхати до Києва. От 16 квітня мені подзвонили і сказали, що я фіналіст, і я вже знала, що 26 квітня будуть збори в Києві, і для мене це були дуже довгі 10 днів, я дуже хотіла вже пошвидше п'ятницю, бо в мене був поїзд о 11 вечора. Ці 10 днів були присвячені очікуванню зборів, і ще я була дуже заклопотана виготовленням ПДД, я кожен день вставала о 8 годині, в той час як майже вся частина Львівських школярів спала, бо це були довгоочікувані весняні канікули. Сподівалась подати документи швидше, але вийшло лише перед від'їздом, в п'ятницю... І от прийшла моя довгоочікувана п'ятниця, я до останнього сиділа і нічого не робила, і лише в 9 вечора почала збиратись, ну це ж я, аххах :D Поспати в поїзді я так і не змогла, там було все, що тільки хочеш і не хочеш: храп, шуршання всяких пакетиків, булькання води, хтось бігав туди сюди, і сама більша проблема - було дуже жарко, навіть вода в крані була теплою, не було спасіння. І все таки, я пережила цей період в поїзді і о 7 ранку ми нарешті ступили на Київський вокзал. Ось воно щастя, я в Києві, вааааах. За нами приїхали наші родичі, і ми ще 10 хв їхали маршруткою, я роздивлялась величезні будинки, які різко переходили в маленькі, потім ще 15 хв йти пішки, любуватись, ще сонним, Києвом було приємно. Згодом, о 8 ранку ми вийшли з дому і попрямували на метро, Ілона вперше побачила метро, ото чудо.

В мене голова крутилась від тих довжелезних ескалаторів, там внизу досить таки холодно, і я собі подумували, що там добре було б ховатись від спеки, аххах. Їхати в метро 4 зупинки дорівнює 4 хвилинам, і от ми вийшли з метро на станції Лук'янівська, забули куди йти, і пішли направо, пройшли 200 метрів, і потім нас направили назад люди, бо треба було йти наліво, ну в принципі в мене так завжди :) Ми як прийшли під ту школу, то було 8:50, людей було не дуже багато, що я навіть здивувалась, потім при вході "фейс-контроль", який змусив мене дихати частіше, коли я сказала своє прізвище, мене ще перепитали чи я впевнена, що я Ажимова, і почали шукати на задніх листках, і тут в мене всередині все скрутилось, але я сказала, що може я є спочатку, все ж на букву "А", вона перегорнула листки, і я найшлась, фууух. І тоді, зайшовши в актовий зал школи, я зрозуміла чому людей при вході було так мало, бо всі вже були всередині, і їх було дуже багато.

Чесно кажучи, збори були дуже довгі, і не дуже цікаві, так як майже всю інформацію я вже знала, тому 3 години, це було забагато. Потім нас випустили на коридор, щоб ми пішли здавати документи, а батьки ще залишились там. Статистика Флексу цього року: на першому турі було більше 8 тисяч, на другому більше 3 тисяч, на третьому тисяча триста, десь так, і фіналістів зі всієї України є приблизно 200. Коли ми вийшли на коридор, ми нарешті зустрілись один з одним і почала балакати собі, чекаючи своє черги, щоб здати документи. Я вже і забула, які флексери щирі і хороші люди, але ці балачки в коридорі знову "повернули мені пам'ять". Нам роздали голубенькі книжечки, посібники для нас і наших батьків, ще одна маленька радість, аххах.

На цьому самі збори закінчились, і тоді ми погнали на вулицю фоткатись, наша львівська шайка.

Ай ем соу слоу -_-

І тут, я побачила маленьку дівчинку, білявку, яка скакала і всіх обнімали, я одразу її впізнала, і маленькими кроками пішла в її сторону. І тут обнімашкиии, Діанка моя :3 Ми з нею ще як з травня минулого року не бачились, тому було дуже багато емоцій, ми ще 100500 раз обнялись, і почали фоткатись вже з шайкою з різних міст.

 В той день я познайомилась з досить таки великою кількістю чудових людей, але їх було так багато, що я просто позабувала як їх всіх звати і звідки вони, ох, горе. Ми ше постояли, поговорили, посміялись і поїхали в місто з Таньою. Ми одразу поїхали на Майдан.

Ступивши на Майдан, по шкірі почали бігати мурашки, відчуття були змішані, було не приємно. Майданом доносився запах горілих шин і сміття, панувала атмосфера не живого, смерті. Прямуючи по вулиці Інститутській, на землі була стежка зі свічок, і рухаючись вверх, біля кожного дерева стояли фото хлопців з Небесної сотні, які померли саме біля того чи іншого дерева, страшно подумати, але біля кожного дерева було по 3-6 фотографій.

Вздовж вулиць стояло дуже багато палаток з щитами і касками, людей було дуже багато, всі ходили по Майдану і усміхались, фотографували себе біля барикад. Чесно, я не розумію такого, можливо в мене не правильна позиція і я занадто строго до цього ставлюсь, але для мене це було трохи дивно, що люди фотографуються на місці, де померла сотня людей, сміялись і робили різні безглузді фотографії, кривляючись... Ну добре, це вже їхня справа, в кожного своя думка. Майдан переповнений не зрозумілими емоціями, страшно було уявити, що на місці, де я зараз стою, померали прості люди. Після Майдану, ми пішли гуляти містом, тоді настрій вже мій покращився(після Майдану), ми були десь в 4 соборах, вони такі величні і красиві, що важко відірвати погляд.

Це був дуже важкий день, ми стільки находились, ноги реально дуже боліли, але ми все ж таки досить багато находились, від 1 до 6 години, ми з татом ледве дійшли додому до наших родичів.
На наступний день, я довго валялась в ліжку і не хотіла вставати, потім ще гралась з малим Марком, тато ходив, просив мене, щоб я збиралась, бо в нас мало часу, а ми ще маємо багато куди сходити, і в 12 годині мене витягнув з дому. Ми сіли на метро і поїхали до ТРЦ «Ocean Plaza».
Оххх, це просто щось не реальне, цей торговий центр був величееееезним, є 4 поверхи, на останньому кінотеатр. Ocean Plaza це щось типу нашого King Cross Leopolis, але він набагато більший, тут на кожному поверсі по 10 екскалаторів, і тут реально можна заблудитись, як це зробили ми з татом. Напевно, тут треба цілий день, щоб обійти весь торговий центр, Ілона зайшла, побачила і Ілона все хоче, почала таскати тата по всіх магазинах, ось тут емоцій переповнювали, тут дуже гарно, особливо ззовні, ще там є величезний акваріум з рибками всякими, ми навіть не встигли все обійти, як тато потащив мене на вулицю, бо "нам ще треба туди, туди і туди" :( Нічого, я ще літом їду в Київ, тому думаю продовжити культурну програму на огляд Океан Плази.

Пончики ЄС :)

Ми сіли на маршрутку і поїхали до Києво-Печерської лаври, а там неподалік була Батьківщина-Мати(Родина Мать) — монументальна скульптура, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни.Походили-походили, і Ілона захотіла їсти, бо ми з самого ранку нічого не їли, поїхали на Хрещатик в Мак, наїлись, виходимо і бачимо, що знімається "Караоке на Майдані", я побачила Кондратюка вживу, ахахах, постояли ще там трохи, бо потрапили майже на кінець, і пішли знову на Майдан, купили гвоздики і свічку, щоб покласти на Інститутській.

Один з величезних будинків ;)

Ще побули трохи на Майдані, і десь о 6 годині поїхали додому, на 9 був поїзд, то ж ми ще повечеряли і поїхали на вокзал, чуть не запізнились, але, то таке. Але як ми їхали вже назад, до Львова, я спала як вбита, хоч тоді виспалась.
Ось так пройшли 2 дні в Києві, моя перша поїздка сюди - вдалась. Скажу чесно, Київ дуже гарне місто, тут є, що подивитись, і тут треба було б десь 3-5 днів, щоб все обійти і роздивитись. Це місто висотних будинків, практично всі будинки 20-ти поверхові, але трохи дивно виглядає, що їх тут пхають всюди, де тільки можна, і однозначно, біля такого височенького будиночка, Ви побачите

якогось крихітного маленького будиночка, але дуже красивого за виглядом. Що я ще помітила тут, так тут майже всі будинки в них голубі, аххах >.< Кожен хмарочос їхній, є неповторним, вони тут всі різні, не було б якогось схожого будинка, в всіх різні форми, дахи одні квадратні, одні хвильками зроблені, тому цікаво було їх розглядати і дивуватись кожному, споглядаючи їхні надзвичайні розміри. Так, Київ чудове місто, столиця України, але я сюди б приїхала лише на 1-2 тижні, щоб роздивитись тут все, насолодитись атмосферою цього міста, і поїхати назад додому - до рідного міста. Я настільки закохана в Львів, що, напевно б, ніколи не змогла покинути це місто назавжди. Lviv one love <3
Дякую за перегляд, гарних Вам вихідних :)
Завжди Ваша Ілона.