Правила життя

Самі головні правила життя:

• Мені важко вірити словам. Віддаю перевагу вірити вчинкам.
• Один важливий секрет: потрібно йти туди, куди хочеться, а не туди, куди нібито треба.
• Ти можеш сказати все, що завгодно, але твої дії показують твоє справжнє ставлення.
  
• Дружба і довіра не купуються і не продаються.
• Не поспішайте дорослішати.
• Не важливо, хто ти зовні, головне - хто ти всередині.
• Не слід судити про людей, не знаючи умов їх життя.
• Життя занадто коротке, щоб прокидатися вранці з жалями. Так що любіть тих, хто відноситься до вас добре, прощайте тих, хто не правий, і вірте, що все відбувається невипадково.
• Кордонів не існує.
• Не ганяйся за щастям: воно завжди знаходиться в тобі самому.    
• Часто правильною дорогою виявляється та, на яку найважче ступити. 
• Не варто повертатися в минуле, там вже нікого немає.
• Те, у що ти віриш, стає твоїм світом.
• Потрібно вміти чекати. Чекати людину, чекати щастя, чекати зустрічі. Це того варте, бо почекавши, ти знаходиш все.
• Більше читайте і подорожуйте.
• Живи сьогоденням і думай тільки про нього; майбутнє саме про себе подбає.
• Випадковості також потрібно давати шанс.
• Якщо не знаєш, що сказати, говори правду.
• Сон - найкращі ліки від життя.
• Бережи, все що дорого не на моніторі, а хоча б на папері, це просто приємніше.
• Головне - ладнати з самим собою.
• Як бути щасливим? Перестати порівнювати себе з іншими.
• Вмій пережити саме ту хвилину, коли здається, що все втрачено.
• Стався до кожної помилки, як до уроку, який допоміг тобі стати краще.
• Іноді потрібно йти вперед, залишаючи в минулому людей, нехай навіть тих, заради яких ти колись жив.
• Пам'ятайте, що щастя - це сама дорога, а не те, куди вона приведе.
• Молодість дається один раз, і нерозумно її витрачати на одну лише навчання.
  

Майже кінець

   Привіт, мої дорогі, я нарешті з Вами. Ось воно щастя, вчора позбирала всі книжки і сьогодні з самого ранку здала в бібліотеку, я думала, що і цей тиждень я буду вчитися, але сьогодні вже були майже всі оцінки семестрові виставлені, тож для мене вже кінець школи, кінець навчання, ще останній дзвоник і 5 екзаменів попереду, ще це пережити і я вільна, 11 червня останній екзамен, охх... ще треба трохи потерпіти.
   Школа практично закінчилась, я закінчую 9 клас.. Цей рік пройшов, на диво, дуже швидко, я навіть не встигла помітити як пройшов час і ось уже на порозі канікули. Знаєте, в мене зараз таке дивне відчуття, от через декілька днів почнуться канікули для багатьох, 3 місяці щастя, 3 місяця волі, ми школярі живемо очікуванням, ми цілих 9 місяців навчання в школі, будь-якого навчального року, чекаємо літніх канікул, і ось вони прийшли, а я їх не хочу, бо розумію, що через 3 місяці знову до школи, і цей час пролетить дуже швидко, і знову 9 місяців в очікуванні. Так само і перед днем народження, через 6 днів в мене день народження, свято, якого я чекаю цілий рік, і ось воно прийде і піде, залишивши після себе подарунки, квіти і спогади... Напевно, так не в мене однієї трапляється. А взагалі, я навіть не сплю перед днем народженням, просто лежу і думаю, бо заснути не можу, і вже аж під ранок засинаю, ось такі от в мене "бзікі". В кожного свої таргани в голові. Щодо екзаменів, так в мене перший біологія 28 травня, практично за тиждень, і ось починається паніка, треба запастись валерянкою :) В мене просто часу майже немає перед першим екзаменом, ці лише 3 дні: вівторок, середа, четвер. В п'ятницю останній дзвоник, в суботу йдемо фотографуватись з класом, в неділю день народження, в понеділок йду святкувати з друзями, і в вівторок сам екзамен. Фууух.. треба вчитись. Страшно трохи. І ось так я вчусь, ахаха, фоткаюсь на http://webcamtoy.com/ru/, це ж я :)
   На вулиці жара, + 30 на сонці. Погода, то хороша, але перебувати там не можливо. Взагалі, в нас погода така не передбачена. Все, що я хочу це спати і на морее... Замучилась з цим всім, але треба вже це дотерпіти і жити ціле літо спокійно.
   Щасливого Вам закінчення навчального року.

Нічні марення.

   Доброго вечора. мої дорогі читачі, що ще не сплять :) Вибачте, що не писала, але цей тиждень і наступний, думаю, будуть не такі вже й прості для мене. Тому, блог не обіцяю писати кожен день, проте як прийде літо, думаю, Ви зможете поринути в моє життя ще більше, тож почекайте, а залишилось вже мало. Зараз я зайшла в Інтернет лише на 5 хв, тому вирішила написати Вам цей блог, всі ці 5 хвилин я присвячу Вам, бо на інше часу не вистачає.

   Зараз, напевно, найважчий період для кожного школяра, і для мене теж. Зараз пік всіх контрольних, хоча і до того в мене було дуже багато їх, сьогодні 4 контрольних, завтра купа усних відповідей в мене має бути, тож навчання йде повним ходом. Навчання.. а я така лінива, але ще залишилось 2 тижні до кінця, тож треба викласти всі свої сили на повну, і Інтернет в мене на даному етапі слугує лише для пошуку потрібної інформації, ну і 5 хв для блогу. Ехх.. на за горами і екзамени, важко щось говорити, коли на тобі такий тягар "роботи". Я виснажена, це мене засмучує. Тож тепер моя проста буденність переходе у школа, дім, дз, навчання, ліжко.. ось така от сувора реальність, але є і плюси зараз, менше ніж через два тижні день народження, я проведу його, я сподіваюсь, незабутньо в компанії своїх друзів, та й 28 числа буде ще одна зустріч, не менш незабутня і захоплююча, про це буде Вам відомо аж 28 числа, поінтригую Вас трошки. А зараз я йду, бажаю всім успіхів і, щоб все в Вас було добре. Робіть все, що в Ваших силах, щоб потім не пошкодувати про це.
   Надобраніч, солодких снів :3
   Завжди Ваша,
   Ілося.

Крик душі

  Привіт. Сьогодні неділя, а це означає, що завтра - ШКОЛА, і це зовсім мене не тішить. Хоч в школі мені залишилось пережити ще до 10 днів, але це всерівно насторожує, бо треба буде підтягувати хвости, а я це так не люблю.. Ну нічого, зроблю все, що в моїх силах. Є ще одна, не менш сумна звістка для мене, 28 перший екзамен, це мені зовсім не подобається, я не хочу нічого робити, мені ліньки, та й тим паче, я зараз зайнята зовсім не тим, що треба.
   А зараз, не буду Вас загружати якоюсь лишньою інформацією, тому просто читайте вірші, які я знайшла в Інтернеті, вони мені дуже сподобались:

Солодка музика кохання,
бринить в душі немов струна.
І почуття мої не марні,
про тебе думаю щодня.
Кохати щиро обіцяю,
немов на завжди покидаю.
Тебе люблю я і ціную,
і ніжно-ніжно поцілую.
Твої вуста на квіти схожі,
а подих свіжий мов гірський.
Ніяк я втриматись не можу,
при погляді очей твоїх.
У них я бачу синє небо,
простори, гори і моря.
А ти все дивишся на мене,
як гірко-гірко плачу я...

*****

Подивись мені в очі коханий.
Постарайся у душу зайти.
І хоч погляд солодкий поранить.
Намагайся там щирість знайти.

Там я світ свій для тебе відкрила.
Там для тебе мої почуття.
І як мати мене народила
Більш для тебе, аніж для життя.

Поглянь! У серцях це суміш наших мов
Довкола розгорнені крила
Тобі дарую чисту ту любов,
Яку нікому ще в житті я не дарила.

Ні, не кохаю я тебе
це почуття ше не зі мною
І варто зрозуміти хоч себе
Я не кохаю та живу тобою.

Поглянь! Для тебе скрізь
Залишені відчиненими дверці
Твоя усмішка і ти сам
Ось це і ключ від мого серця.Яскравий колір
Серед всіх буденних фарб
Поглянь на мої очі- долі
Життєва цінність. Ти мій скарб.

*****

Намальовані обличчя,
Стерті посмішки з лиця.
Ми з тобою немов птиці,
Ми з тобою до кінця.
Мало неба, мало часу.
Нам з тобою мало днів.
Ми кохаємо невчасно,
Ми кохаємо без слів.

   Дякую за увагу, сьогодні останній день канікул, тож відірвіться на повну, бо більше ніхто за Вас це не зробить. Всім добра і щастя :3

Пам'ятайте...

   Привіт :) Хороша погода, хороший настрій, що ще потрібно? Для мене на даний момент, мабуть, все. І ось залишилась година перед виходом, я йду гуляти, і вирішила написати Вам пост.
   Слухаю зараз "Imagine Dragons – Radioactive", і пишу пост про спогади і взагалі про все, що з ними пов'язано. От саме слово "спогади", які в Вас виникають з цим словом асоціації? Скоріш за все це будуть якісь приємні спогади, усмішки, фотографії, гарні моменти, проте це лише більша частина, але є і менша частина людей в яких на лиці визріває сум. Так, спогади бувають різні.. і позитивні і негативні, в кожного своє життя, свої спогади. Загалом, спогади це переважно щось дуже хороше. Так приємно сісти на диван, відкрити альбом і згадати дитинство, включити якусь пісню і згадати якусь людину(в моєму випадку), або ж часом йду і чую аромат якихось парфумів і зразу перед очима якась особистість, тааак, в мене навіть духи - це ще якась асоціація з людиною. Це просто щось неймовірне, тому треба жити і не озиратись назад. Прожити своє життя в кайф так, щоб потім не було соромно, саме головне, щоб було, що згадати, бо, мабуть, ми тільки і живемо заради цього, заради спогадів. Живемо ж лише один раз. Ці всі моменти, вони закарбовуються десь глибоко в нашій голові і якийсь "чинник" виводить їх згодом, щось те, що нагадує нам про це. В моєму житті було дуже багато приємних подій і я б з радістю повернулась саме в той день, в ту хвилину, щоб повторити це щераз, але, нажаль, не можу і це все лише спогад, але ж і ці спогади теж чогось варті. Ми ж мрійники, ми вміємо, згадавши якийсь приємний момент, погрузитись в минуле, достатньо просто цього захотіти і ми там, просто думками. Приємні моменти - частина нашого життя, на цьому будується наше життя.

   В моєму житті є не дуже багато людей, які мені дорогі, але все ж таки вони є. Перш за все це батьки, я вдячна їм за життя, за те, що виховали і дали мені певних навичків. Андрій, мій малий, тоже люблю його дуже сильно, хоч і сваримось часто, але це мій брат, якого я нікому не віддам, ахаха. Родина.. всі двоюрідні брати(сестер в мене немає), баби, тьоті, дяді, хресні - це також люди, яким я дякую за себе, саме за себе, бо вони теж однозначно приклали якихось старань, щоб Ілона була саме такою. Друзі, еххх, якже ж я вас всіх люблю, вас не так вже і багато, але мені і не треба багато, мені треба 4-5, але справжніх, а не фальшивих. Так ось, зі всіма цими людьми мене багато, що пов'язує, і спогадів в мене куча, тож це означає, що свої майже 15 років я прожила не даремно, думаю і в Вас є, що згадати.
А також, сьогодні 9 травня, тож вітаю всіх з цим святом! Дякую вам дідусі і бабусі за наше життя, і низький вам уклін! Ми вас пам'ятаємо.
   Вишня, я тебе теж дуже люблю, дякую тобі за все, ти ж мене розумієш і це саме головне, і нічого, що ніхто нас не розуміє, головне, щоб ми розуміли один одного і більше нічого не треба. Люблю тебе, і чекаю вже, щось вже аж зачекалась, але всього лиш 19 днів до зустрічі, скоро вже <3
   Дякую за перегляди, всім гарного дня!
   Щастя Вам.

Без назви, просто так

   Доброго вечора, як то кажуть, якщо Ви читаєте мій блог зараз, о 22:33. Щось натхнення навіть не було щось писати вдень, я була дуже замучена. Сьогодні знову ходила гуляти, і пробула в центрі лише 2 чи 3 години і ми пішли додому. На вулиці жара, і перебувати на ній я не змогла, сонце смажить всіх тих, хто перебувають там, тіньок - це те, що нас спасло, хоч і на 5 хвилин. Сьогодні 7 травня, вівторок, вечір. Так швидко летить час, не давно було 1 вересня, а скоро вже буде останній дзвоник. Цей пост буде без теми, просто пост, про свої думки і переживання, про все те, що твориться в моїй голові. Отож сьогодні вже 7 травня, ну через 1,5 год буде вже 8 травня. І ось, якби так сказати, перша частина канікул доходить до кінця, точніше вона вже дійшла, і сьогодні перший навчальний день, а за ним піде другий, тобто завтра, і знову канікули, друга частина. Отже через 5 днів мені до школи треба, вже 7 днів канікул пройшла і я, чесно кажучи нічого не зробила, що пов'язано зі школою. Ні одного уроку, ні разу не відкрила книжки, все, що я робила - це написала листа, гуляла, сиділа вк, слухала музику, дивилась фільми, їла, спала, ну і допомогала мамі і робила все, що було зв'язане з святом. Так, я лінтяйка, я знаю. хоча, якщо подумати, хто захоче хоч щось робити на канікулах на порозі свята, та ще й коли така хороша погода за вікном? Це ж просто не можливо. Таак, тому і я піддалась цій спокусі, і провела його з задоволенням для себе, але не з користю. Сьогодні я хотіла зробити хоч щось з уроків, але спілкування вк мені на дало, і танці під пісню "LMFAO - Sexy And I Know It". Так, саме це я і робила. Тому мова про навчання не могла і йти. Все ставлю ціль - завтра зроблю хоч пару білетів з ДПА, Ви будете свідками. Ось так от, а я йду спати.
   Ось Вам такий маленький пост від мене, я про Вас пам'ятаю.
   Надобраніч.

Про все на світі

   Христос Воскрес! Вітаю Вас всіх з Пасхою! Смачної паски і веселих свят!
   Вибачте мене за те, що сьогодні 5 травня, а я написала лише один пост за травень, вибачите?) Я все Вам розкажу детально і скажу чому я не писала так довго. Тож сьогоднішній пост буде присвячений всьому, що творилось зі мною ці 4 дні. І не писала тому, що готувалась до паски, допомагала мамі, прибирала, ну і ті всі гуляння забрали в мене багато часу, але то було того варте, ось так.
   З вівторка по п'ятницю включно я ходила гуляти. Вівторок я гуляла з Таньою і Христьою, ми не пішли до школи, але пішли гуляти, о да, шикарно, ахаха. Нафотографувались, Таня нам дала цукерки дуже смачні, дякую тобі Таня(знаю, що ти це прочитаєш). Вівторок був крутий, але середа була не менш цікавою. Середа, продовження вівторка. Таня, Христя і я. Ми гуляли в центрі вже, так круто було, правда було холоднувато, бо ми одягнулась не дуже тепло. Тому ми погуляли десь 3-4 годинки і потьопали додому. Четвер.. в цей день ми пішли гуляти лише з Таньою. Перше ми сиділи і нудьгували в нас на районі, як то кажуть, ахаха, а потім Таня вмовила мене поїхати в центр, я піддалась, і ми поїхали. Але спершу ми поїхали до податкової, сіли на 3А і поїхали, хоча не знали, де то є, ми попросили водія, щоб він нам сказав, він погодився, але не стримав обіцянки. Його відволікли 200 грн., хтось дав 200 грн. і він дає здачу, але ніхто не відгукується, і йому повернули назад ту здачу, ми їхади 4 зупинки, ніхто не озивався, в нас з Таньою була версія, що той хто давав гроші не помітив, що то були 200 грн. і все гроші пропали, хоча ні, водій на халяву отримав 198 грн. І тут ми бачимо наш "пункт призначення", а водій нам нічого не каже, і так ми проїхали 1 км зайвий. Ми були дуже злі, але скоро ця "ненавість" перетворилась на радість. Цей кілометр ми фоткались, купу фоток, які я чекаю від Тані, Таня в вівторок флешку віддаси мені, добре? Я була банкрутом і Таня мені любязно позичила гроші на маршрутки, дякую, я віддам тобі Таня. Поїхали звідти в центр там ще погуляли трохи і поїхали додому.

   П'ятниця. Цьому дню я присвячую найбільшу частину свого посту. Доречі, всі ці фотографії з п'ятниці, мене я думаю Ви маєте впізнати, блондинка, така файна дівчинка - Діана, дівчинка з коричневим волоссям, шатенка це в нас Ліза, такий собі ходячий позитив, ну і Стас, його зразу видно в нашій дівочій компанії. Це був особливий день. 9:30 я вже була в центрі, на прохання Лізи, але вони трошечки затримались, ну так, 10:20 вони вже прийшли. Але то було того варте. На мене накинулась Діана, і Ліза прийшла, і обнімашкиии. Це було так мило, хоча в середу це було більш ефективніше. Ліза вручила мені листа, і я почала його голосно читати, мій акцент український, ехх.. А в конверті ще були цукерки і мілка, ааа. Ліза знає моє слабке місце. Ми злопали мілку, а інші цукерки в мене були на руці і ми їх згризали, ахаха. Потім купили яблуко в карамелі і гризли його, наступна наша зупинка була - магазин окулярів. Ми переміряли цілу купу окулярів, але так і не обрали Діані :с А потім прийшов Стаас. І вся компанія в зборі. Ми пішли на Ратушу, наверху ми вже були "ні живі, ні мертві", але на Ратуші відкривається чудовий краєвид на Львів, то якщо Ви у Львові, Ви зобов'язані побувати там. Далі макдак, ну звичайно. Там було вже купа фоток, ми дурачились, я бавилась з колою, я чекаю відео від Діани. Це було щось. Об'їлись і продовжили свій тур по Львову. Побували на слоні, ахаха, покатались на горці, потім були в церкві св. Юри. Час йшов на диво дуже помало, добре, що хоч грози не було, зато в прогнозі було в планах, хоча ні, гроза була вже в 10 вечора, і то така грозища. Ахахаха, парк. Я згадала відео, о таак, папараці, це я також дуже добре пам'ятаю, було 2 забіги, ахаха, ті дівчата просто мега. Парк - знову море фоток, і так, і сяк, і з губками, і з ногами і пальцями, ахаха, в різних ракурсах. Живчик, біла штука, чи то вафлі, я не знаю. Прийшли знову в центр, там Діані треба було карту. Ми стояли пів години і вирішували хто піде за картою, Діана сама не хотіла, та і ніхто не погоджувався. Ай нід сам мееееп, гів мі іт, меееп, ай нід карта, Здрастє, мне нужна карта, КАР-ТА. Ахахаха, це треба було бачити, і тут ми проходимо біля того ларька, ніхто не йде, але я прям супервумен, ахаха, пішла і взяла, а то всі такі вперті, ох, не можу я. Знову купа фоток, ми з Діаною падали, і фотки в стилі - ти живаааа. Стас такий діловий, капець, по двох тлф зразу говорив, бізі мен. Далі кава, і знову купа фоток, не знаю скільки там точно фоток, але їх дуууже багато, на кожному квадратному метрі робили по 50 фоток, це ж Львів. Потім ми вже була дуже вбитими і ми просто сиділи на бруківці в тіньку і говорили. в нас була жара, але покрапував маленький дощик час від часу, я шукала фонтан, але блін, його не було, а біля Оперного ще не включили :с Останню свою годину ми провели біля Оперного, ми знайшли собі місце на сонечку і сиділи там, сумували, бо вже треба було розставатись. Ехх, обнялись на прощання раз, потім щераз, і щераз, сіли на дорожку, ну і ще разочок обялись. Розставишки - печаль :с І я пішла.. так сумно, але саме головне, що ми зустрілись, ми ж флексери і мрія номер 1 після закінчення всіх турів - ЗУСТРІЧ. Все я крута, я зустрілись в один день зразу з 3-ма флексерами, в планах ще 46 флексерів, ахахаха. Ну так, звичайно, зустрітись зі всіма не вийде, але може колись в майбутеьому потрошки та й зустрінемось. Так класно знати, що майже в кожному місті і області є принаймі одина людина, яка на мене чекає, і якщо часом я кудись їду, в якесь місто, то це означає, що зустріч гарантована, адже ці люди.. вони завжди знайдуть час для зустрічі. І так, п'ятниця була неймовірна, і як каже Діана: "Таке відчуття, що я вас знаю 10 років." Ці 8 годин, вони незабутні, це були 8 годин щастя з вами, я вас дуже люблю, дякую за такі чудові спогпди, які ви залишили після себе. І ми ще маємо зустрітись, тааак, і ми зустрінемось!
   Дякую за увагу, а я йду спати.
   Солодких снів всім. Надобраніч :3

Травень.

   Привіт. Вчора не мала часу на пост, то ж вибачайте. Але сьогодні я вже при повному параді :) Вчора ми ходили з дівчатами гуляти, нафоткались, надурілись, об'їлись "канфэт" Таніних, фоток купа, але вони всі в Тані, може якось потім покажу.
   І так, сьогодні 1 травня, а це означає, по-перше - Міжнародне свято праці, по-друге - КАНІКУЛИ! О, таак, нарешті, ми їх дочекались, вітаю Вас з цими двома святами.
   А також:

• 1 травня - День покатушок з вітром
• 1 травня - День заплітаючих ніг
• 1 травня - День випуску першої серії Спанч Боба

   Сьогодні в мене день пройшов не менш цікаво. Перший день канікул, і я б мала спати дуууже довго, але мене розбудили буркотіння мами і тата зранку, і я встала вроді 8:40, десь так. Походила по хаті, пішла вк, слухала музику, переписувалась, і тут Діана пише:"дай свій тлф", вони вже були у Львові, подзвонили мені і в 10 ранку я поїхала до них в центр, маршрутки 10 хв. не було, їхала дуже помало, мені десь 15 хв. до центру, а я їхала десь 30 хв. І я приїхала десь в 10:40. Діана налетіла на мене, Ліза взагалі не зрозуміла, шо твориться, ахаха. Ну, обнімашки - це ж святе. Пообнімались, потикали пальцями один в одного. "Ілона, ти справжня. Жива." Ахахаха, це було щось. Потім в них почалась екскурсія, і я так тихенько собі влилась в їхню кучку і ходила з ними. Та тьотінька так цікаво розказувала, шо я навіть сама дешо дізналась цікаве для себе, побачила дещо, що ніколи не помічала, гуляючи центром. В 12 я від них пішла, але це ще не все, в нас в п'ятницю законна прогулка, ми будемо довго гуляти і Стас ще приїде. Погода в нас жахлива була, так холодно, я не розрахувала і пішла в футболці, жахливо змерзла, тому скоро побігла до маршрутки. В 1 годині, я пішла гуляти з своїми дівчатами. Знову море фотографій, цукерки, і хороший настрій забезпечено. Єдина проблема, яка нас турбувала - холод. Я вже одягнулась тепліше, але було всерівно холодно. В нас зараз різні ярмарки в центрі і на площі, походили, подивились. Було дуже весело, мені сподобався сьогоднішній день.
   Ось такі-то пироги, я вже нінащо не спроможна, тому і написала такий маленький пост.
   Дякую за увагу. Не хворійте і живіть дружно :)